Гиртоп (від молд. хыртоп — западина між пагорбами) — циркоподібна негативна форма рельєфу, що виникає переважно внаслідок дії зсувних і ерозійних процесів або неотектонічних підняттів земної кори. Схили гиртопів майже стрімкі, ускладнені древніми зсувними тілами. У Молдові, напр., гиртопи розвинені головним чином у Кодрах, на Тигечській і Чулукській височинах. Покриті гиртопи в основному дубово-буковими і дубово-грабовими лісами з домішкою клена, липи, осики, дикої черешні та ін.

Література

ред.
  • Быков Б. А. Экологический словарь. — Алма-Ата: Наука, 1983–216 c.
  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.
  • Словарь ботанических терминов / Под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев, Наук. думка, 1984.

Примітки

ред.