Гершель (кратер, Мімас)

	Гершель
Названо на честь	Фрідріх Вільгельм Гершель
На небесному тілі	Мімас
Діаметр	139 км
	Гершель у Вікісховищі

Про Інші кратери в Сонячній системі під назвою Гершель див. Гершель (кратер).

Гершель [ˈhɜrʃəl]) — великий ударний кратер супутника Сатурна Мімаса. Центр кратера знаходиться на екваторі на 112° довготи . Він названий на честь астронома XVIII століття Вільяма Гершеля, який відкрив Мімас у 1789 році.

Координати: 1°22′48″ пд. ш. 111°45′36″ зх. д. / 1.380000000028° пд. ш. 111.76000000002778734° зх. д.

Розмір

Кратер Гершель є другим за величиною кратером відносно свого материнського тіла серед усіх рівноважних супутників планети в Сонячній системі після кратера Одіссей на Тетісі.^[2] Він настільки великий, що астрономи висловили подив, що Мімас не зруйнувався після удару, який його спричинив. Його діаметр становить 139 км, що становить майже третину діаметра Мімаса. Його стіни сягають приблизно 5 км висоти,^[3] деякі частини його дна сягають 10-12 км глибини, а в центрі лежить вершина, що піднімається на висоту 6-8 км над дном кратера.^[4]

Походження

Удар, який сформував кратер Гершель, мабуть, майже повністю зруйнував Мімас. На протилежній стороні Мімаса можна побачити тріщини, які можуть бути розломами, що утворили внаслідок дії ударної хвилі.^[3] Можливо, цей кратер утворив спутник Сатурна, який був з Мімасом на одній орбіті. Або, за іншою версією, великий астероїд зіткнувся з Мімасом; можливо, Сатурн вплинув на траєкторію астероїда. Вік Гершеля оцінюється приблизно в 4,1 мільярда років.^[5]

Галерея

Мапа Мімаса
Фото кратера, 13 лютого 2010 року
Художня реконструкція краєвиду з дна кратера

Див. також

Примітки

↑ Gazetteer of Planetary Nomenclature — МАС.
d:Track:Q6867 d:Track:Q24033439
↑ Craters on small moons such as Stickney may be comparably large ; the moons of dwarf planets have not been imaged.
↑ ^а ^б Goddard Instrument Aboard Cassini Spacecraft Sees 'Pac-Man' on Saturn Moon. Goddard Space Flight Center web site. NASA. 29 березня 2010. Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 28 грудня 2022.
↑ Moore, Jeffrey M.; Schenk, Paul M.; Bruesch, Lindsey S.; Asphaug, Erik; McKinnon, William B. (October 2004). Large impact features on middle-sized icy satellites (PDF). Icarus. 171 (2): 421—443. Bibcode:2004Icar..171..421M. doi:10.1016/j.icarus.2004.05.009.
↑ Impact Crater Size-Frequency Distribution (SFD) and Surface Ages on Mimas (PDF). 2011.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q24033439">Gazetteer_of_Planetary_Nomenclature<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Міжнародний_астрономічний_союз|МАС]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q6867]][[d:Track:Q24033439]]</div>-1] Gazetteer of Planetary Nomenclature — МАС.
d:Track:Q6867 d:Track:Q24033439

[2] Craters on small moons such as Stickney may be comparably large ; the moons of dwarf planets have not been imaged.

[Goddard-3] а ^б Goddard Instrument Aboard Cassini Spacecraft Sees 'Pac-Man' on Saturn Moon. Goddard Space Flight Center web site. NASA. 29 березня 2010. Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 28 грудня 2022.

[Moore_Schenk_et_al._2004-4] Moore, Jeffrey M.; Schenk, Paul M.; Bruesch, Lindsey S.; Asphaug, Erik; McKinnon, William B. (October 2004). Large impact features on middle-sized icy satellites (PDF). Icarus. 171 (2): 421—443. Bibcode:2004Icar..171..421M. doi:10.1016/j.icarus.2004.05.009.

[Schmedemann2011-5] Impact Crater Size-Frequency Distribution (SFD) and Surface Ages on Mimas (PDF). 2011.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]