Герман Аберт (нім. Hermann Abert; 25 березня 1871, Штутгарт, — 13 серпня 1927 Штутгарт) — німецький музикознавець і педагог.

Герман Аберт
нім. Hermann Abert
Hermann Abert (1871–1927) 1927 © Georg Fayer (1892–1950) OeNB 10453403.jpg
Народився 25 березня 1871(1871-03-25)[1][2][…]
Штутгарт, Німецька імперія[1]
Помер 13 серпня 1927(1927-08-13)[1][2][…] (56 років)
Штутгарт, Веймарська республіка[1]
Країна Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Німеччина
Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Веймарська республіка
Діяльність музикознавець, історик, композитор, теоретик музики, music historian, викладач університету, біограф, класичний філолог
Галузь музикознавство і педагогіка
Alma mater Тюбінгенський університет, Гумбольдтський університет Берліна, Лейпцизький університет і Університет Мартіна Лютера
Знання мов німецька[2]
Заклад Лейпцизький університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Університет Мартіна Лютера і Гумбольдтський університет Берліна
Членство Прусська академія наук
Батько Йоганн Йозеф Аберт
Діти Anna Amalie Abertd

ЖиттєписРедагувати

Герман Аберт народився в сім'ї Йоганна Йозефа Аберта — композитора і капельмейстера, який і став його першим наставником; свою музичну освіту він продовжив у Штутгартській консерваторії. У 1890—1895 роках вивчав класичну філологію в університетах Тюбінгена і Берліна. У Берліні зайнявся музикознавством і в 1902 році, вже в Галле, захистив докторську дисертацію з історії музики («Вчення про етос в грецькій музиці»). Надалі вивчав в Італії історію італійської опери.

Опрацював і дописав незакінчену монографію Отто Яна про Вольфґанґа-Амадея Моцарта, яка вважається одним із найзначніших досліджень життя і творчості композитора. Уперше видано її 1920 р.

ПриміткиРедагувати