Гердень, Гедрус (?—1267) — нальшанський князь. Відомий як посередник при укладанні миру між Ригою та полоцьким князівством.

БіографіяРедагувати

Походив з нальшанських князів. В надійних джерелах з'являється у середині 1260-х років. А саме 28 грудня 1263 або 1264 його ім'я значиться у договорі між лівонським магістром та містом Рига з одного боку і Полоцьким та Вітебським князівствами з іншого. Цим договором підтверджено укладений раніше мир між німцями та полоцьким князем Констянтином, урегульовані територіальні суперечки що виникли в результаті війни яка відбувалась на початку 1260-х років та закріплені принципи ведення взаємної торгівлі. Зокрема білоруським купцям дозволено вести торгівлю у Ризі та на Готланді[1].

На основі цього договору низка дослідників вважали Герденя полоцьким князем. Проте у договорі про це не пише і до того ж відомо як мінімум про двох князів які правили у Полоцьке в середині 1260-х років — Костянтина та Ізяслава.

Подальше князювання Герденя пройшло у запеклій боротьбі проти Довмонта Псковського який теж був родом з Нальшан. Вороже ставлення останнього до Герденя ймовірно спричинена тим що великий князь литовський Войшелк напередодні передав Нальшанську область в управління Герденю.

У 1266 році Довмонт на чолі з 270 псковичів спустошив володіння Герденя та захопив у полон його дружину Євпраксію (свою тітку) та двох синів Герденя. У відповідь на це Гердень спільно з іншими князями зібрав 700 дружинників та вирушив у погоню. Довмонт відправив 180 чоловік з полоном у Псков, а з рештою воїнів організував засідку. 18 червня 1266 року після того як сили Герденя переправились на правий берег Двіни біля села Гойди загін Довмонта напав на нього і вщент розгромив. Герденю з невеликою дружиною вдалось врятуватись.

Зимою 12661267 років Довмонт знову ходив походом на Литву, результати якого невідомі. Вже літом того ж року був організований новий набіг до якого крім псковичів долучились і новгородці. Під час нього за нез'ясованих обставин Гердень загинув.

Традиція вважає Герденя першим князем з династії Гедройців і засновником міста Гедройці[2].

Сім'я та дітиРедагувати

Дружина: Євпраксія невідомого походження.
Діти:

  • Андрій Герденевич (?—1323) — тверський єпископ (1289—1316).
  • N син

ПриміткиРедагувати

  1. Александров Д. Н., Володихин Д. М. Борьба за Полоцк между Литвой и Русью в XII—XVI веках. // Отв.редактор академик В. Л. Янин. — М.: Аванта+, 1994. — С. 37.
  2. Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. Біла Церква, 2006. С. 600.

ЛітератураРедагувати

  • Варонін В. Гердзень // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 529—530. — 788 с. — ISBN 985-11-0378-0.
  • Александров Д. Н., Володихин Д. М. Борьба за Полоцк между Литвой и Русью в XII—XVI веках / Отв. редактор: академик В. Л. Янин. — М: Аванта+, 1994. — С. 37. — 134 с. — 300 экз.
  • Данилевич В. Е. Очерки истории Полоцкой земли до конца XIV ст. К., 1896.