Гергард Енгель (нім. Gerhard Engel; 13 квітня 1906, Губен9 грудня 1976, Мюнхен) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Гергард Енгель
нім. Gerhard Engel
Bundesarchiv Bild 146-1985-015-03, Gerhard Engel.jpg
Народився 13 квітня 1906(1906-04-13)
Губен, Шпре-Найсе, Бранденбург, Німеччина
Помер 9 грудня 1976(1976-12-09) (70 років)
Мюнхен, ФРН
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Учасник Перша світова війна
Військове звання Generalleutnant (Wehrmacht).svg Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Офіцер ордена Корони Італії
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Орден Заслуг (Угорщина)defaultОфіцерський хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Order of Saint Sava Ribbon.PNG
Офіцерський Хрест ордена Корони Румунії
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
За поранення (нагрудний знак)
Штурмовий піхотний знак в сріблі

БіографіяРедагувати

5 жовтня 1925 року Енгель надійшов на службу стрільцем в 5-й прусський піхотний полк рейхсверу. Після двох відряджень в піхотну школу в Дрездені служив у 2-й роті, а з квітня 1932 року — в 3-й роті. 10 вересня 1933 був призначений ад'ютантом 3-го батальйону в Ростоці. У 1937/38 роках командував 11-й ротою 27-го піхотного полку. У 1938/41 роках обіймав посаду ад'ютанта від сухопутних сил під керівництвом шеф-ад'ютанта вермахту Рудольфа Шмундта при верховному головнокомандувачі сухопутних військ. У 1941 році Енгель був призначений зв'язковим офіцером від сухопутних військ при Гітлері. 1 жовтня 1943 року за власним бажанням був направлений на фронт, де взяв на себе командування 27-м фузілерним полком під Невелем, а потім — 197-м гренадерським полком і 12-ю піхотною дивізією під Аахеном і в Арденнах. 1 квітня 1945 року Енгель був призначений командиром народної гренадерської дивізії імені Ульріха фон Гуттена в 20-му армійському корпусі в районі Галле. З 8 травня 1945 року по грудень 1947 року Енгель перебував у американському полоні.

Після звільнення з полону працював керівником цукрового заводу під Нерфеніхом, а потім інструментального заводу в Дюссельдорфі. Очолював товариство ветеранів 12-ї дивізії. У 1974 році Енгель випустив мемуари про період служби в головній ставці Гітлера, які є важливим джерелом історичної інформації.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • Hildegard von Kotze (Hrsg.): Heeresadjutant bei Hitler 1938—1943: Aufzeichnungen des Majors Engel. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1982, ISBN 3-421-01699-2.

ЛітератураРедагувати

  • Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921—1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterninäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 3: Dahlmann-Fitzlaff. Biblio-Verlag, Osnabrück 1994, ISBN 3-7648-2443-3, S. 336—337.
  • Michael Buddrus: Mecklenburg im Zweiten Weltkrieg. Edition Temmen, Bremen 2009, ISBN 978-3-8378-4000-1.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X