Герб «Успіння Діви Марії»  (біл. тарашк. Герб Менску, біл. Герб Мінска) — один із символів Мінська, поряд з міським прапором та гімном. Герб місту надав у своєму привілеї від 12 січня 1591 році король Польщі і великий князь Литовський Сигізмунд III Ваза.

Герб Мінська
Деталі
Носій місто Мінськ
Затверджений 27 березня 2001
Щит Бароковий з загостреною основою
Інші елементи Зображення (образ) Внебовзяття Діви Марії в оточенні з боків двох янголів і двох херувимів

Історія ред.

Ще в першому привілеї на Магдебурзьке право Мінську, надане королем і великим князем Олександром 14 березня 1499 році, обумовлювалося, що містяни «на местцу годном мають справити ратуш… на ратушу, мают мети бочку мерную и медницу з знаменем местским». Надалі привілеї короля і великого князя Сигізмунда ІІ Августа також згадується «знаменье местское», однак його вигляд досі точно не відомий.

 
Печатка із зображенням міського герба (1591)

12 січня 1591 році вийшов черговий великокнязівський привілей, у першій частині якого пояснювалися причини його надання. У ньому говориться, що міщани «місто … меньского„мали з давніх часів“герб на Друк местскую„, який був у першому привілеї, в якому“герб местскій описаних і вималеван був», згорів під час пожежі в мінському замку, у зв'язку з цим містяни «неведомою Своїй, і до того часу до уживанья владного герба прийті НЕ могутні, уніжоне просили нас, гдря(господаря), абихмо їм, об'ясняючи і д. уживанья пріводечі герб на Їх Друк местскую нада …». Далі йшов переказ змісту попередніх привілеїв і тільки в кінці говорилося: «Ку тому, показуючи им в том ласку нашу гдрскую, ку оздобе и учтивому захованью того места нашего Меньского надаем им на герб до печати местское на ратуш фикгуру внебовзятья панны Марыи, и в сем листе нашом вымолевати есьмо тую фикгуру велели… которое вжо они за герб в печати местской вечне ужывати… мают».

Міська влада Мінська за період з XVI по XVIII ст. користувалася не менш ніж п'ятьма різними печатками, на чотирьох з яких використовувався міський герб. Стиль і пояснення образу міського герба, також його мову і зміст легенди на печатках залежали від загальнополітичних чинників того чи іншого періоду, при цьому сама ідея герба і його зміст залишалися без змін.[1]

5 вересня 1991 році мінські власті підтвердили історичний герб міста.[2]

Герб відновлений як офіційний міський символ рішенням Мінської міської Ради народних депутатів № 160 від 27 березня 2001 «Про затвердження положення про герб міста Мінська і положення про прапор міста Мінська».

Офіційний опис ред.

  Гербом міста Мінська є бароковий щит, в блакитному полі якого зображення Божої Матері на срібній хмарині в червоно-синьому вбранні, два янголи і два херувима.  

Цікаві факти ред.

 
Герб Мінська на фасаді Червоного костьолу
  • Можливо, в основу герба було покладено чудотворну ікону Матері Божої Мінської, яка з'явилася на берегах Свіслочі 13-26 серпня 1500 року. Відомо, що вона була поміщена в замковій церкві Різдва Богородиці і стала покровителем Мінська та його жителів.[3]
  • Мінський герб — дуже популярнй образ, особливо в римо-католицькому світі (15 серпня католики відзначають Внебовзяття Пресвятої Діви Марії[4]) культу Божої Матері. В епоху Контрреформації цей сюжет став одним з найулюбленіших в католицькій іконографії.[5]
  • Виконання мінського герба різнилося залежно від епохи. Перший варіанті (1591) був намальований в традиціях православного іконопису Богородиці. Пізніший герб (1697) набув барокових форм католицької школи живопису[6]. У 1730-ті роки знову використовували іконописний, а з 1770 року — бароковий стилі.
  • Засідання за твердженням герба Мінська, що сталося 27 березня 2001 році, не обійшлося без палких суперечок:
  Головним і, ймовірно, єдиним яблуком розбрату був стиль Діви Марії - православний чи католицький, що відображалося в позиції рук, зору ...  

І правда, на різних печатках мінського магістрату руки Діви Марії то зведені, то розімкнені. На гербі, який був нарешті прийнятий в 2001 році, руки у Богородиці розведені — згідно з православним варіантом. А ось на фасаді Червоного костьолу Богородиця склала руки «човником» — у католицький спосіб[7].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. А. К. Титов. Символи міста і Мінського воєводства: Печатки і герб // { С. 216
  2. Рішення Мінської міської Ради народних депутатів від 5 вересня 1991 р. № 167 «Про герб м. Мінська і про повернення місту його історичної назви Мінськ». Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 4 лютого 2011.
  3. Зміцер Яцкевіч. Невядомая вуніяцкая царква ў Менскім замку [Архівовано 24 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Каштоўнасці мінуўшчыны. Зборнік 1: Праблемы зберажэння гісторыка-культурнай спадчыны Менска, 1998.
  4. Внебовзяття Пресвятої Діви Марії // Портал CREDO.
  5. А. Сцепуленак. Сучасна історіографія геральдики Білорусі [Архівовано 24 листопада 2010 у Wayback Machine.] / А. В. Сцепуленак // II Машеровскіе читання: регіональна науково-практична конференція студентів, магістрантів і аспірантів, Вітебськ, 24-25 квітня 2007 р.: у 3 т. / Віт. держ. ун-т. ім. П. М. Машерова, Македон.: Г. І. Михасем [и др.]. Т. другу — Вітебськ, 2007. — С. 59-60
  6. А. К. Титов. Символи міста і Мінського воєводства: Печатки і герб // З. 215
  7. Єва Вайтовская. Місто Діви Марії / / «Новий Час» № 30 (114), 12 вересня 2008 р.