Герберт Ропер-Барретт

британський тенісист
(Перенаправлено з Герберт Ропер-Баррет)

Герберт Ропер-Барретт (англ. Herbert Roper Barrett; 24 листопада 1873 — 27 липня 1943) — колишній британський тенісист. Здобув 51 одиночний титул. Перемагав на турнірах Великого шолома в парному розряді.

Герберт Ропер-Барретт
Herbert Roper Barrett
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Дата народження 24 листопада 1873(1873-11-24)
Місце народження Аптон, Ессекс, Англія
Дата смерті 27 липня 1943(1943-07-27) (69 років)
Місце смерті Горшем (Сассекс), Сассекс, Англія

Одиночний розряд

Матчів в/п 332–58 (85.13%)[1]
Титулів 51[2][3]
Мейджори
Вімблдон Ф (1908AC, 1909AC, 1911Ch)

Парний розряд

Мейджори
Вімблдон П (1909, 1912, 1913)
Інші парні турніри

Фінали турнірів Великого шолома ред.

Одиночний розряд (2 поразки) ред.

Результат Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Поразка 1908 Вімблдонський турнір Трава   Артур Ґор 3–6, 2–6, 6–4, 6–3, 4–6
Поразка 1911 Вімблдонський турнір Трава   Ентоні Вілдінґ 4–6, 6–4, 6–2, 2–6 ret.

Парний розряд (3–3) ред.

Результат Рік Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Поразка 1908 Вімблдонський турнір Трава   Артур Ґор   Мейджор Річі
  Ентоні Вілдінґ
1–6, 2–6, 1–6, 7–9
Перемога 1909 Вімблдонський турнір Трава   Артур Ґор   Стенлі Даст
  Гаррі Паркер
6–2, 6–1, 6–4
Поразка 1910 Вімблдонський турнір Трава   Артур Ґор   Мейджор Річі
  Ентоні Вілдінґ
1–6, 1–6, 2–6
Перемога 1912 Вімблдонський турнір Трава   Чарлз П. Діксон   Макс Декюжі
  Андре Гобер
3–6, 6–3, 6–4, 7–5
Перемога 1913 Вімблдонський турнір Трава   Чарлз П. Діксон   Гайнріх Кляйншрот
  Фрідріх Вільгельм Раге
6–2, 6–4, 4–6, 6–2
Поразка 1914 Вімблдонський турнір Трава   Чарлз П. Діксон   Норман Брукс
  Ентоні Вілдінґ
1–6, 1–6, 7–5, 6–8

Примітки ред.

  1. Record: WINS HIGHEST % (AT LEAST 250 MATCHES). thetennisbase.com. Tennis Base. Процитовано 2 листопада 2017.
  2. Herbert Roper Barrett: Career match record. thetennisbase.com. The Tennis Base. Процитовано 19 жовтня 2017.
  3. Herbert Roper-Barrett player profile. tennisarchives.com. Tennis Archives. Процитовано 25 липня 2016.

Посилання ред.