Георгієвський Костянтин Миколайович
Георгієвський Костянтин Миколайович (нар. 9 (21) лютого 1867 року, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 24 липня 1933 року, там само, СРСР) — лікар-терапевт. Доктор медицини (1896).
| Георгієвський Костянтин Миколайович | |
|---|---|
| рос. Георгиевский Константин Николаевич | |
 | |
| Народився |
21 лютого 1867 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер |
24 липня 1933 (66 років) Ленінград, РСФРР, СРСР |
| Місце проживання | Харків, Ленінград |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | науковець, викладач університету |
| Alma mater | Імператорська медико-хірургічна академіяd (1893) |
| Галузь | терапія, ендокринологія, інфекційні хвороби |
| Заклад | Харківський університет, Харківський медичний інститут |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Членство | Ленінградське медичне товариство терапевтів |
| Відомий завдяки: | вивченню гострих холециститів, геморагічних енцефалітів, висипного тифу, бронхіальної астми |
Біографія ред.
Закінчив Імператорську медико-хірургічну академію (1893), приват-доцент. У 1896 році захистив докторську дисертацію «К вопросу о действии препаратов щитовидной железы на животный организм». Перебував у закордонному відрядженні (1897-99). Зав. кафедрою приватної патології і терапії (1903), шпитальної терапії (1906—1921), факультетської терапії Харківського університету (1921—1923). Зав. кафедрою внутрішніх хвороб Ленінградського інституту удосконалення лікарів (нині Санкт-Петербург) (1922– 33 рр)[1].
Науковий доробок ред.
Вніс значний внесок у розвиток клінічної ендокринології: вивчав роль нервової систему в патогенезі базедової хвороби, висловив думку щодо внепанкреатичних форм цукрового діабету, застосовував препарати підшлункової залози для лікування захворювання, вивчав питання етіології, патогенезу, клініки та лікування порушень вуглеводного і сольового обмінів. Займався питаннями диференціальної діагностики раку шлунку та ахілічного гастриту, симптоматології, діагностики та лікування езофагоспазму функціонального генезу, вказав на велику цінність френікус-феномена в діагностиці гострих холециститів (симптом Мюссе — Георгієвського)[2]. Клініка К. М. Георгіївського однією з перших успішно застосувала для лікування бронхіальної астми аутовакцину, отриману з кокових форм мікроорганізмів. Автор понад 40 наукових праць[3].
Громадська діяльність ред.
Член редколегії «Харківського медичного журналу», однин з організаторів журналу «Лікарська справа» (1919) .
Примітки ред.
- ↑ Георгієвський Костянтин Миколайович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
- ↑ Кравченко, Світлана Анатоліївна; Скрипченко, Лариса Вікторівна (22 жовтня 2018). Імена відомих харківських вчених у медичних епонімах. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
- ↑ ГЕОРГИЕВСКИЙ КОНСТАНТИН НИКОЛАЕВИЧ. Словари, энциклопедии и справочники - бесплатно Онлайн - Slovar.cc (рос.). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
Література ред.
- Вчені Харківського державного медичного університету / за ред. А. Я. Циганенка. — Х.: ВАТ Видавництво «Харків», 2002. — 470 с.: ил. Малая Л. Т., Петрова З. П. Георгієвський Костянтин Миколайович — С.27— 28. ISBN 966-7100-35.9.
- Милославский Д.К., Гриднев А.Е. Харьковское областное общество терапевтов – взгляд сквозь призму веков (к 150 – летию Харьковского медицинского общества) // Украинский терапевтический журнал. —2011.—№3.— С.5—17. URL: http://www.vitapol.com.ua/user_files/pdfs/utj/465083731768140_20102011151956.pdf [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.]