Генрі Кебот Лодж

американський політик

Генрі Кебот Лодж (англ. Henry Cabot Lodge, деколи відомий як Генрі Кебот Лодж-старший[k 1]; 12 травня 1850 — 9 листопада 1924) — американський політик, історик та державний діяч із Массачусетсу. Він був членом Сенату США із 1893 по 1924 роки, лідером республіканської більшості у Сенаті у 1918—1924.

Генрі Кебот Лодж
Henry Cabot Lodge
Генрі Кебот Лодж
Портрет середини 1910-х років
Сенатор США від штату Массачусетс
4 березня 1893 — 9 листопада 1924
Голова комітету Сенату із міжнародних відносин[en]
4 березня 1919 — 9 листопада 1924
Лідер більшості в Сенаті
17 серпня 1918 — 9 листопада 1924
Член Палати представників США від 6-го округу Массачусетсу
4 березня 1887 — 3 березня 1893
Народився 12 травня 1850(1850-05-12)
Беверлі (Массачусетс)
Помер 9 листопада 1924(1924-11-09) (74 роки)
Кембридж (Массачусетс)
Похований Маунт Оберн
Відомий як політик, історик, біограф
Місце роботи Гарвардський університет
Країна США[1]
Освіта Гарвардська школа права (1874), Гарвардський університет (1871), початкова школа, Гарвардський університет (1876), Гарвардський університет (1871) і Гарвардський коледж
Політична партія Республіканська партія США
Батько John Ellerton Lodged[2]
Мати Anna Cabotd
У шлюбі з Ann Cabot Mills Davisd
Діти George Cabot Lodged
Нагороди

почесний доктор Університету Лаваляd

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

Підпис Appletons' Lodge Giles Henry - Henry Cabot signature.jpg

Найбільш відомий за свою діяльність у галузі зовнішньої політики у Сенаті. Успішна боротьба Генрі Кебота Лоджа проти Версальського договору, укладеного президентом Вудро Вільсоном, забезпечила те, що Сполучені Штати так і не доєдналися до Ліги Націй; його застереження щодо угоди вплинули на структуру ООН.

БіографіяРедагувати

Генрі Кебот Лодж народився у місті Беверлі (штат Массачусетс) у сім'ї Джона Еллертона Лоджа та Анни Кебот. Він виріс у Бостоні та провів частину дитинства у Наганті.

У 1872 році закінчив Гарвардський коледж, а у 1874 році — Гарвардську школу права. Після цього він нетривалий час займався юридичною практикою, а згодом здобув статус доктора філософії в галузі історії у Гарварді. Кілька років викладав у Гарвардському університеті, писав і редагував історичні праці[3]. У 1878 році був обраний до Американської академії мистецтв і наук, а у 1881 — до Американського антикварного товариства.

На початку 1880-х років Генрі Кебот Лодж почав свою політичну кар'єру. У 1880—1882 був членом Палати представників Массачусетсу (від 10-го округу Массачусетсу, який покривав округ Ессекс). У 1887—1893 був членом Палати представників США (від 6-го округу Массачусетсу)[3]. Він автор неуспішного Законопроєкту Лоджа (Lodge Bill), метою якого було посилити захист права голосу афроамериканців та встановити національну систему секретних бюлетенів.

У 1880-х роках почалася його близька дружба з Теодором Рузвельтом — майбутнім президентом США (1901—1909); Лодж і Рузвельт дружили протягом усього свого життя.

Із 1893 року до своєї смерті у 1924 році представляв Массачусетс у Сенаті США[4]. Протягом свого перебування у Сенаті Лодж поступово став одним із найвпливовіших сенаторів; із 1918 року він був лідером республіканської більшості у Сенаті, а також із 1919 року очолював впливовий комітет із міжнародних відносин[en].

У Сенаті Лодж активно займався зовнішньою політикою; зокрема він підтримував іспансько-американську війну 1898 року, розширення американських територій та вступ США до Першої світової війни[3]. Він також підтримував обмеження на імміграцію[5] — був членом Ліги за обмеження імміграції (Immigration Restriction League) та вплинув на ухвалення Закону про імміграцію 1917 року (Immigration Act of 1917).

Ставши лідером комітету з міжнародних відносин після Першої світової війни, Лодж очолив республіканську опозицію Версальській угоді, розробленій президентом Вільсоном. Зокрема, Лодж запропонував чотирнадцять застережень до угоди[k 2]. Його основним застереженням було побоювання, що зобов'язання країн-членів Ліги Націй послаблять владу Конгресу та суверенітет США; ці застереження відіграли важливу роль у запровадженні права вето в Раді Безпеки ООН, яка була створена після Другої світової війни у 1945 році. Вільсон відмовився прийняти застереження Лоджа, і Сенат не ратифікував Версальську угоду з пунктом про Лігу Націй[6].

Лодж був сенатором до своєї смерті у 1924 році. Він помер після інсульту у віці 74 років 5 листопада 1924 року[3].

Лодж був одружений з Анною Кебот Міллс Дейвіс, у них було троє дітей. Син Генрі Кебота Лоджа Джордж (George Cabot Lodge) став поетом; син Джорджа (і внук Генрі) Генрі Кебот Лодж-молодший[en] також став сенатором від Массачусетсу, був кандидатом у віцепрезиденти на виборах 1960 року та послом США у Південному В'єтнамі і Західній Німеччині.

КоментаріРедагувати

  1. Для позначення відмінності від його онука — сенатора та посла Генрі Кебота Лоджа-молодшого[en]
  2. Алюзія на відомі чотирнадцять пунктів Вільсона

ПриміткиРедагувати

  1. https://archives.lib.state.ma.us/bitstream/handle/2452/795864/1880-House-01-Appendix%20.pdf
  2. Geni.com — 2006. — 175000000 екз.
  3. а б в г Henry Cabot Lodge | United States senator [1850-1924]. Encyclopedia Britannica (en). Процитовано 2021-01-08. 
  4. U.S. Senate: Henry Cabot Lodge, Sr.: A Featured Biography. www.senate.gov. Процитовано 2021-01-08. 
  5. Henry Cabot Lodge | American Experience | PBS. www.pbs.org (en). Процитовано 2021-01-08. 
  6. Robert Caro, 2002.

ДжерелаРедагувати

  • Garraty, John A. (лютий 2000). Lodge, Henry Cabot. American National Biography. Процитовано 9 січня 2021. 
  • Caro, Robert (2002). The Years of Lyndon Johnson: Master Of The Senate. Alfred A. Knopf. ISBN 978-0394720951.