Генрі Кебот Лодж
Генрі Кебот Лодж (англ. Henry Cabot Lodge, деколи відомий як Генрі Кебот Лодж-старший[k 1]; 12 травня 1850 — 9 листопада 1924) — американський політик, історик та державний діяч із Массачусетсу. Він був членом Сенату США із 1893 по 1924 роки, лідером республіканської більшості у Сенаті у 1918—1924.
Генрі Кебот Лодж | |
---|---|
Henry Cabot Lodge | |
![]() Портрет середини 1910-х років | |
Сенатор США від штату Массачусетс | |
4 березня 1893 — 9 листопада 1924 | |
Голова комітету Сенату із міжнародних відносин[en] | |
4 березня 1919 — 9 листопада 1924 | |
Лідер більшості в Сенаті | |
17 серпня 1918 — 9 листопада 1924 | |
Член Палати представників США від 6-го округу Массачусетсу | |
4 березня 1887 — 3 березня 1893 | |
Народився | 12 травня 1850 Беверлі (Массачусетс) |
Помер | 9 листопада 1924 (74 роки) Кембридж (Массачусетс) |
Похований | Маунт Оберн[1] ![]() |
Відомий як | політик, історик, біограф, письменник, викладач університету ![]() |
Місце роботи | Гарвардський університет ![]() |
Країна | США[2] ![]() |
Alma mater | Гарвардська школа права (1874), Гарвардський університет (1871), Гарвардський університет (1876) і Гарвардський коледж ![]() |
Політична партія | Республіканська партія США ![]() |
Батько | John Ellerton Lodged[3] ![]() |
Мати | Anna Cabotd ![]() |
У шлюбі з | Ann Cabot Mills Davisd ![]() |
Діти | George Cabot Lodged ![]() |
Нагороди | |
Підпис | ![]() |
![]() | |
Найбільш відомий за свою діяльність у галузі зовнішньої політики у Сенаті. Успішна боротьба Генрі Кебота Лоджа проти Версальського договору, укладеного президентом Вудро Вільсоном, забезпечила те, що Сполучені Штати так і не доєдналися до Ліги Націй; його застереження щодо угоди вплинули на структуру ООН.
Біографія
ред.Генрі Кебот Лодж народився у місті Беверлі (штат Массачусетс) у сім'ї Джона Еллертона Лоджа та Анни Кебот. Він виріс у Бостоні та провів частину дитинства у Наганті.
У 1872 році закінчив Гарвардський коледж, а у 1874 році — Гарвардську школу права. Після цього він нетривалий час займався юридичною практикою, а згодом здобув статус доктора філософії в галузі історії у Гарварді. Кілька років викладав у Гарвардському університеті, писав і редагував історичні праці[4]. У 1878 році був обраний до Американської академії мистецтв і наук, а у 1881 — до Американського антикварного товариства.
На початку 1880-х років Генрі Кебот Лодж почав свою політичну кар'єру. У 1880—1882 був членом Палати представників Массачусетсу (від 10-го округу Массачусетсу, який покривав округ Ессекс). У 1887—1893 був членом Палати представників США (від 6-го округу Массачусетсу)[4]. Він автор неуспішного Законопроєкту Лоджа (Lodge Bill[en]), метою якого було посилити захист права голосу афроамериканців та встановити національну систему секретних бюлетенів.
У 1880-х роках почалася його близька дружба з Теодором Рузвельтом — майбутнім президентом США (1901—1909); Лодж і Рузвельт дружили протягом усього свого життя.
Із 1893 року до своєї смерті у 1924 році представляв Массачусетс у Сенаті США[5]. Протягом свого перебування у Сенаті Лодж поступово став одним із найвпливовіших сенаторів; із 1918 року він був лідером республіканської більшості у Сенаті, а також із 1919 року очолював впливовий комітет із міжнародних відносин[en].
У Сенаті Лодж активно займався зовнішньою політикою; зокрема він підтримував іспансько-американську війну 1898 року, розширення американських територій та вступ США до Першої світової війни[4]. Він також підтримував обмеження на імміграцію[6] — був членом Ліги за обмеження імміграції (Immigration Restriction League[en]) та вплинув на ухвалення Закону про імміграцію 1917 року (Immigration Act of 1917[en]).
Ставши лідером комітету з міжнародних відносин після Першої світової війни, Лодж очолив республіканську опозицію Версальській угоді, розробленій президентом Вільсоном. Зокрема, Лодж запропонував чотирнадцять застережень до угоди[k 2]. Його основним застереженням було побоювання, що зобов'язання країн-членів Ліги Націй послаблять владу Конгресу та суверенітет США; ці застереження відіграли важливу роль у запровадженні права вето в Раді Безпеки ООН, яка була створена після Другої світової війни у 1945 році. Вільсон відмовився прийняти застереження Лоджа, і Сенат не ратифікував Версальську угоду з пунктом про Лігу Націй[7].
Лодж був сенатором до своєї смерті у 1924 році. Він помер після інсульту у віці 74 років 5 листопада 1924 року[4].
Лодж був одружений з Анною Кебот Міллс Дейвіс, у них було троє дітей. Син Генрі Кебота Лоджа Джордж (George Cabot Lodge[en]) став поетом; син Джорджа (і внук Генрі) Генрі Кебот Лодж-молодший[en] також став сенатором від Массачусетсу, був кандидатом у віцепрезиденти на виборах 1960 року та послом США у Південному В'єтнамі і Західній Німеччині.
Коментарі
ред.- ↑ Для позначення відмінності від його онука — сенатора та посла Генрі Кебота Лоджа-молодшого[en]
- ↑ Алюзія на відомі чотирнадцять пунктів Вільсона
Примітки
ред.- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ https://archives.lib.state.ma.us/bitstream/handle/2452/795864/1880-House-01-Appendix%20.pdf
- ↑ Geni.com — 2006.
- ↑ а б в г Henry Cabot Lodge | United States senator [1850-1924]. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.
- ↑ U.S. Senate: Henry Cabot Lodge, Sr.: A Featured Biography. www.senate.gov. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.
- ↑ Henry Cabot Lodge | American Experience | PBS. www.pbs.org (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 8 січня 2021.
- ↑ Robert Caro, 2002.
Джерела
ред.- Garraty, John A. (лютий 2000). Lodge, Henry Cabot. American National Biography. Процитовано 9 січня 2021.
- Caro, Robert (2002). The Years of Lyndon Johnson: Master Of The Senate. Alfred A. Knopf. ISBN 978-0394720951.