Відкрити головне меню
Статистика використання права вето за країнами та періодами

Право вето в Раді Безпеки ООН — право вето, яким володіють п'ять постійних членів Ради Безпеки ООН (РБ): Велика Британія, Китай, Росія, США і Франція. Право вето дозволяє постійним членам РБ відкидати проект будь-яких змістовних резолюції ООН, незалежно від рівня підтримки, якою користується цей проект. Право вето не поширюється на голосування з процедурних питань.

Засади використанняРедагувати

Вето вважається накладеним, якщо який-небудь з постійних членів подає голос «проти» тієї чи іншої резолюції. Утримання від голосування не вважається накладенням вето[1].

Статут ООН не містить прямих згадок про право вето. Однак п. 3 статті 27 Статуту визначає, що рішення з усіх питань, крім процедурних, вважаються прийнятими, якщо за них подані «однакові голоси всіх постійних членів Ради»[2]. Отже, голос постійного члена Ради, поданий проти розглянутого рішення, є по суті накладенням вето.

Мета механізму вето полягає в тому, щоб запобігти дії ООН проти інтересів членів-засновників з урахуванням уроків Ліги Націй, де вето мав кожен член Ради і де відсутність обліку консенсусу країн, без згоди між якими практичне досягнення безпеки неможливо, призвело до непрацездатності організації.

Критика та протидія використанняРедагувати

Статут ООН не передбачає механізмів протидії зловживання правом вето, коли один з постійних членів РБ ООН фактично блокує втручання ООН в ситуації, в яких такий член РБ ООН порушує міжнародне право. Використання права вето Росією під час її агресії проти України та з метою протидії здійсненню міжнародного суду над винними у збитті Боїнга MH17 біля Донецька в липні 2014 змусило країни-члени ООН здійснити спробу відміни права вето[3].

« Це схоже на ліцензію на вбивство, коли ти можеш розпочинати військові дії без мандату Організації Об’єднаних Націй, розпочинати агресію, робити анексію на території суверенної незалежної країни, як Україна, і потім в Раді Безпеки ООН заблокувати розслідування, дії у відповідь, для чого і була створена Рада Безпеки ООН як механізм глобальної безпеки. »

Петро Порошенко[4]

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати