Відкрити головне меню

Генрієтта «Генні» фон Ширах, уроджена Гофман (нім. Henriette von Schirach (Hoffmann); 2 лютого 1913, Мюнхен - 18 грудня 1992, Мюнхен) - німецька письменниця, дружина Бальдура фон Шираха.

Генрієтта фон Ширах
нім. Henriette von Schirach
Ім'я при народженні нім. Henriette Hoffmann
Народилася 2 лютого 1913(1913-02-02)
Schwabing[d]
Померла 18 січня 1992(1992-01-18) (78 років)
Мюнхен, Німеччина
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність письменниця
Alma mater Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Батько Heinrich Hoffmann[d]
У шлюбі з Бальдур фон Ширах
Діти (4) Ріхард фон Шірах[d]

Зміст

БіографіяРедагувати

Генрієтта Гофман була старшою дитиною фотографа Генріха Гофмана і його першої дружини Терези «Неллі» Бауман, колишньої співачки і актриси, яка померла в 1928 році. Разом з братом Генріхом (нар. 1916) Генрієтта провела дитинство в мюнхенському районі Швабінг. Рідна домівка Генрієтти служила оплотом зародження нацизму. З 1923 року її батько став фотографом фюрера, що забезпечувало родині високий рівень добробуту.

З 1930 року Генрієтта Гофман вчилася в Мюнхенському університеті і працювала в якості секретаря Гітлера. Її батько познайомив Гітлера з Євою Браун, яка в 1929 році проходила навчання в фотоательє Гофмана. У 1931 році Генрієтта зустріла Бальдура фон Шираха, колишнього керівника Націонал-соціалістичного союзу студентів Німеччини, наймолодшого в оточенні Гітлера.

Після призначення Бальдура фон Шираха гауляйтером Відня його сім'я переїхала в Гофбург. Після першого масованого нальоту американської авіації на Відень Бальдур фон Ширах відправив сім'ю в Баварію. Наступного разу Генрієтта побачила чоловіка тільки в червні 1945 року, коли він був інтернований американськими окупаційними військами.

У ніч на Страсну п'ятницю 1943 року Генрієтта фон Ширах в Берггофі повідомила Гітлеру про те, що випадково спостерігала депортацію євреїв з Голландії. Вона розповіла про те, як есесівці заганяли переляканих жінок в вагони. Після цього запанувала мертва тиша, жоден з присутніх у Гітлера гостей не наважувався вимовити ні слова. Потім Гітлер вибухнув: «Ви занадто сентиментальні, пані фон Ширах! Яке вам діло до амстердамських жидівок?! Я несу відповідальність тільки перед своїм народом!».[1] Гітлер порадив Генрієтті фон Ширах не втручатися в справи, в яких вона нічого не розуміє, і роздратовано вийшов з кімнати. Генрієтту фон Ширах більше ніколи не запрошували в Берггоф. Геббельс відзначив у 1943 році в своєму щоденнику, що «у Ширах раптом виявилося співчуття, коли вже майже 60 тисяч депортованих євреїв пройшли повз двері їхнього будинку». У 1966 році Альберт Шпеєр підтвердив цей інцидент між Гітлером і дружиною Шираха в одному з інтерв'ю.

У 1946 році Бальдур фон Ширах був засуджений Нюрнберзьким трибуналом до 20 років позбавлення волі. У 1949 році Генрієтта фон Ширах подала на розлучення з чоловіком, який відбував покарання у в'язниці Шпандау. Розлучення було оформлене в липні 1950 році. Проте, Генрієтта фон Ширах намагалася домогтися звільнення колишнього чоловіка. У 1956 році було піднято питання про трьох ув'язнених Шпандау (Гесса, Шпеєра та Бальдура фон Шираха). З урахуванням тривалого періоду перебування під вартою і високу вартість їх утримання звучали заклики до якнайшвидшого звільнення військових злочинців. У той час Генрієтта вирушила в Лондон, щоб доставити міністру закордонних справ Великої Британії Ллойду петицію про скорочення 20-річного терміну колишньому чоловікові. Поїздка не увінчалася успіхом.

У 1982 році в праворадикальних видавництвах Генрієтта фон Ширах випустила книгу Anekdoten um Hitler («Анекдоти про Гітлера»), в якій Гітлер був описаний як лідер «добродушних австрійців», які хотіли, щоб інші були щасливі.

Сім'яРедагувати

31 березня 1932 року Генрієтта Гофман і Бальдур фон Ширах одружилися в Мюнхені, свідками на весіллі виступили Адольф Гітлер і Ернст Рем. У подружжя народились чотирьох дітей: Ангеліку Бенедикту, Клауса, Роберта і Ріхарда.

Генрієтта фон Ширах - бабуся письменниці Аріадни фон Ширах.

БібліографіяРедагувати

  • Henriette von Schirach (Hrsg.): Anekdoten um Hitler. Türmer, Berg/Starnberger See 1980, ISBN 3-87829-061-6
  • Henriette von Schirach: Frauen um Hitler. Herbig, München 1983, ISBN 3-7766-0882-X
  • Henriette von Schirach: Der Preis der Herrlichkeit. Herbig, München 1975, ISBN 3-548-35457-2

ПриміткиРедагувати

  1. Welle (www.dw.com), Deutsche. "Гитлерюгенд": Бальдур фон Ширах - человек, укравший детство | DW | 10.08.2010. DW.COM (ru-RU). Процитовано 2019-03-18. 

ДжерелаРедагувати

  • Baldur von Schirach: Ich glaubte an Hitler. Mosaik-Verlag, Hamburg 1967
  • Anna Maria Sigmund: Die Frauen der Nazis I. Ueberreuter, Wien 1998, ISBN 3-8000-3699-1
  • Anna Maria Sigmund: Die Frauen der Nazis II. Ueberreuter, Wien 2000, ISBN 3-8000-3777-7
  • Guido Knopp: Hitlers Frauen und Marlene. Bertelsmann, München 2001, ISBN 3-570-00362-0
  • Richard von Schirach: Der Schatten meines Vaters. Hanser, München/Wien 2005, ISBN 3-446-20669-8
  • ZDF-Film von 2014: Das Zeugenhaus mit Rosalie Thomass als Henriette von Schirach
  • Ernst Klee: Das Kulturlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. S. Fischer, Frankfurt am Main 2007, S. 523.

ПосиланняРедагувати