Генріх I (герцог Бургундії)
Генріх I Великий (*Henri I le Grand бл. 946 — 15 жовтня 1002) — герцог Бургундії у 965—1002 роках.
Генріх I | |
---|---|
Народився | бл. 946 |
Помер | 15 жовтня 1002 Пуї-сюр-Сон |
Поховання | Осер |
Діяльність | аристократ |
Титул | герцог |
Термін | 965—1002 роки |
Попередник | Одо Бургундський |
Наступник | Оттон-Вільгельм I |
Конфесія | католицтво |
Рід | Робертіни |
Батько | Гуго Великий |
Мати | Гедвіга Саксонська |
Брати, сестри | Emma of Parisd, Beatrice of Franced, Одо, Гуго Капет і Erberto d'Auxerred |
У шлюбі з | Герберга де Шалон Герсенда Гасконська Матильда де Шалон |
Діти | 1 син і 1 донька |
Життєпис
ред.Молоді роки
ред.Походив з династії Робертінів. Молодший син Гуго Великого, графа Парижу, та Гедвіги Саксонської, дочки імператора Генріха I Птахолова. При народженні отримав ім'я Ед. Спочатку його готували до церковної кар'єри, тому він отримав відповідну освіту та виховання.
Після смерті в 956 році Гуго Великого опікуном Еда і його братів став Річард I, герцог Нормандії. Останній надав Еду графство Невер.
З огляду на малий вік та посаду клірика Ед не втручався у боротьбу короля Лотаря з його братами Одо, герцогом Бургундії, та Гуго Капетом.
Герцог
ред.У 965 році після смерті його брата Одо бургундські барони обрали Еда герцогом Бургундій. Останній прийняв ім'я Генріх. Втім Лотар, король Франції, рушив до Бургундії, маючи намір підкорити її. В справу втрутився стрийко останніх — Бруно Великий, герцог Лотарингій, який замирив короля Лотаря з братами Генріхом і Гуго Капетом. Невдовзі Генріха I визнано герцогом Бургундії.
Разом з тим Генріх I не зміг приєднати графство Діжон, яке контролював король Лотар. Останній у 967 році передав саме місто Діжон в управління Аршамбо, єпископу-графу Лангра.
У 971 році Генріх I надав притулок в Отені Адальберту I, поваленому королю Італії, з дружиною і сином. У тому ж році він зблизився з Ламбертом, графом Шалона, який став його другом до самої смерті. Цей союз був закріплений у 972 році, коли Генріх I одружився з донькою Ламберта. При цьому герцог Бургундії всиновив сина Адальберта, Оттона-Вільгельма, заповівши йому герцогство.
У 973 році змусив єпископа Лангру поступитися замком Шатільон-сюр-Сьєн. У 976 році Генріх I одружив свого пасинка на Ерментруде де Русі, вдові графа Обрі II. У 978 році в союзі з королем Лотарем здійснив похід проти імператора Оттона II. Того ж року передав Оттону-Вільгельму графство Невер. Водночас сприяв Бруно де русі отримання посади графа-єпископа Лангру. Завдяки цьому зумів зайняти Діжон. Водночас встановив свій вплив над єпископством Отен, абатствами Клюні, Сен-Марсель-лез-Шалон
У 986 році призначив Оттона-Вільгельма намісником Бургундії. У 987 році підтримав брата Гуго під час обрання нового короля Франції. У 992 році після смерті дружини оженився на доньці Вільгельма II, герцога Гасконі, що викликало невдоволення Оттона-Вільгельма. У 996 році розлучився з другою дружиною. У 998 році оженився на другій доньці Ламберта, графа Шалона.
У 1002 році Генріх I помер, владу перебрав Оттон-Вільгельм.
Родина
ред.1. Дружина — Герберга (д/н-991), донька Ламберта, графа Шалону
дітей не було
2. Дружина — Герсенда (д/н-1002), донька Вільгельма II, герцога Гасконі
дітей не було
3. Дружина — Матильда (д/н-1005/1019), донька Ламберта, графа Шалону
Діти:
- Аренбурга (999-д/н), дружина Далмаса де Семура
1 бастард
Джерела
ред.- Maurice Chaume, Les origines du duché de Bourgogne. Première partie: Histoire politique. Jobard, Dijon 1925 (Scientia-Verlag, Aalen 1977, ISBN 3-511-04440-5).
- Detlev Schwennicke, Europäische Stammtafeln: Stammtafeln zur Geschichte der Europäischen Staaten, Neue Folge, Band II (Marburg, Germany: Verlag von J. A. Stargardt, 1984), Tafel 10
- Christian Settipani, La préhistoire des Capétiens, 1993 (ISBN 2-9501509-3-4)