Відкрити головне меню

Генріх «Гайн» Адольф Леопольд Шпрінгер (нім. Heinrich «Hein» Adolf Leopold Springer; 3 листопада 1914, Кіль — 27 жовтня 2007, Еліксдорф) — німецький офіцер, штурмбаннфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Генріх Шпрінгер
нім. Heinrich Adolf Leopold Springer
Народився 3 листопада 1914(1914-11-03)
Кіль, Німеччина
Помер 27 жовтня 2007(2007-10-27) (92 роки)
Еліксдорф, Штайнбург, Шльезвіґ-Гольштайн, Німеччина
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність інженер
Учасник Друга світова війна
Військове звання Штурмбаннфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
За поранення (нагрудний знак)
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Кільце «Мертва голова»
Штурмовий піхотний знак в бронзі

БіографіяРедагувати

В 1936 році вступив у НСДАП (квиток № 3 707 886) і СС (посвідчення № 291 707). 1 листопада 1937 року, після службив Імперській трудовій службі, перейшов у частини посилення СС, служив у 2-у полку СС Германія (3-я рота), потім в 3-му полку СС Фюрер (11-а рота). З 15 литсопада 1938 до 15 серпня 1939 року проходив навчання у юнкерському училищі СС в Бад-Тельці. 16 серпня 1939 року поступив на курси машиністів у Дахау, які закінчив 15 жовтня. З 23 жовтня 1939 року командир взводу 2-ї роти лейбштандарту.

Друга світова війнаРедагувати

Учасник Французької кампанії, відзначився в боях за Дюнкерк. Також учасник Балканської кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті. В листопаді 1941 важко поранений під Ростовом-на-Дону і евакуйований в Німеччину. Після повернення — командир 1-ї роти. В лютому 1943 року знову важкопоранений — вибухом гранати під дас битви за Харків.

З 1 жовтня 1943 року — другий ад'ютант 12-ї танкової дивізії СС «Гітлер'югенд» під командуванням Фріца Вітта, пізніше — Курта Майєра. Відповідав за підготовку молодих офіцерів.

З 11 травня 1944 року служив у штабі рейхсфюрера СС.

З 1 червня до 28 серпня 1944 року — офіцер зв'язку військ СС при ОКВ.

З 30 серпня 1944 до 6 лютого 1945 року — перший ординарець Вальтера Моделя, головнокомандувача групи армій «B». Брав участь в Арденнському наступі.

З 6 лютого 1945 року — перший ординарець Генріха Гіммлера, головнокомандувача групи армій «Вісла».

Після війниРедагувати

27 травня 1945 року взятий у полон британськими військами поміщений у табір для інтернованих Ноєнгамме. В лютому 1946 року втік, однак згодом хнову заарештований, з 4 вересня 1946 до 6 травня 1947 року — в таборі для інтернованих у Бад-Ненндорфі, з 6 травня до 14 грудня 1947 року — в таборі і Реклінґгаузені. 3 грудня 1947 року засуджений до 9 місяців позбавлення волі.

В 1947—1948 роках — в таборі для інтернованих Фішбек. В 1948 році доставлений в Бельгію, в квітні того ж року повернений в НІмеччину і поміщений у в'язницю Альтона, Гамбург.

З 13 квітня до 17 червня 1948 року — свідок на другому Бад-Ненндорфському процесі.

25 червня 1948 року звільнений.

З 1 вересня 1948 до 30 червня 1952 року — інженер-будівельник в Кілі, з 15 листопада 1952 року — в Ітцего. З грудня 1977 року — технічний співробітник у Шлезвіґ-Гольштайні.

СмертьРедагувати

Шпрінгер помер 27 жовтня 2007 року у своєму будинку в Еліксдорфі на Горстштрассе, 7 (за іншими даними — в будинку престарілих).

Його дочка згадувала: «Генріх Шпрінгер належав до покоління, яке не тільки зробило надлюдські досягнення після захоплення влади 30 січня 1933 року, а й під час Другої світової війни, але, незважаючи на мільйони жертв на фронтах, втрата населення через терор, бомби і злочинне виселення, завдяки непохитній волі до життя зібрали сили для відновлення зруйнованої повоєнної Німеччини. З огляду на гірке розчарування поразки, багаторазовий поділ Батьківщини і пограбування великої території переможцями, незважаючи на окупаційні сили всередині країни, вони зз енергією і впевненістю в собі і в Німеччині виступили проти брехні та наклепів, щоб відновити увагу і вплив на міжнародному рівні».

Сім'яРедагувати

22 грудня 1939 року одружився з Урсулою Пухерт, з якою прожив решту життя. Дружина померла в 2007 році, Шпрінгер ненадовго її прежив.

В шлюбі народились щонайменше 4 дітей: дочки Анке, Гюда і Гельґа та син Гедвіґ. Діти дали Шпрінгеру 9 онуків.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Stationen eines Lebens in Krieg und Frieden — Zeitgeschichtliches Zeugnis des SS-Sturmbannführers und Ritterkreuzträgers der Leibstandarte SS Adolf Hitler, DVG Deutsche Verlagsgesellschaft, 1996, ISBN 9783920722405
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Mooney, P., Dietrich’s Warriors – The History of the 3. Kompanie/1st Panzergrenadier Regiment 1st SS Panzer Division Leibstandarte Adolf Hitler, Schiffer Publishing Ltd., USA, 2004

ПосиланняРедагувати