Генріх Гефер

Генріх «Гайнц» Гефер (нім. Heinrich "Heinz" Höfer; 14 липня 1911, Бад-Енгаузен — 2 січня 1996, Бад-Енгаузен) — німецький льотчик-ас бомбардувальної авіації, майор люфтваффе вермахту, оберст Генштабу люфтваффе бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Генріх Гефер
Народився	14 липня 1911(1911-07-14) Бад-Енгаузен, Мінден-Люббекке, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Помер	2 січня 1996(1996-01-02) (84 роки) Бад-Енгаузен, Мінден-Люббекке, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Країна	Німеччина
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Золотий німецький хрест Офіцер ордена За заслуги перед ФРН Нагрудний знак пілота Почесний Кубок Люфтваффе Кримський щит

Біографія

28 грудня 1929 року вступив у 18-й піхотний полк. 1 жовтня 1933 року перейшов у ВПС, які ще офіційно не існували. Пройшов підготовку льотчика-спостерігача та пілота бомбардувальної авіації. З 1938 року служив у 55-й бомбардувальній ескадрі. Учасник Польської і Французької кампаній, а також Німецько-радянської війни. З березня 1942 року — 1-й офіцер Генштабу в штабі ескадри, з листопада 1942 по лютий 1943 року — в штабі керівника повітряним постачанням Сталінградського угруповання. Одночасно із 29 вересня 1942 року — командир 2-ї групи своєї ескадри. Відзначився у боях на Курській дузі, а в червні 1944 року — в районі Полтави. В жовтні 1944 року відряджений в Академію люфтваффе і наприкінці війни займав посаду квартирмейстера командування люфтваффе в Італії. 15 грудня 1955 року вступив в ВПС ФРН. 30 вересня 1971 року вийшов у відставку.

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Нагрудний знак пілота
• Залізний хрест
  • 2-го класу (16 вересня 1939)
  • 1-го класу (12 червня 1941)
• Почесний Кубок Люфтваффе (3 листопада 1941)
• Німецький хрест в золоті (16 липня 1942)
• Кримський щит (1943)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (3 вересня 1943) — за видатні заслуги командиром групи та особисті 272 бойових вильотів. Серед досягнень Гефера: знищення ворожої артилерійської батареї біля мису Пенай (17 квітня 1943); наліт на гавань Поті (22 квітня 1943); нічний наліт на станцію Батайськ (10 травня 1943); черговий нічний наліт на Курський вокзал (2 червня 1943); 6 нічних атак на автомобільний завод №1 імені Молотова в Горькому (червень 1943); нальоти на Ярославський гумовий завод (9/10 червня 1943 і 20/21 червня 1943).
  • дубове листя (№656; 19 листопада 1944) — за незмінне видатне керівництво своєю групою, а також за 411 бойових вильотів. Група Гефера особливо відзначилась під час місій з поповнення запасів у Сталінграді, підтримки евакуації Криму та у Полтавському рейді 22 червня 1944 року.
• Авіаційна планка бомбардувальника в золоті з підвіскою
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Patzwall K.D. Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997