Генрих ІІІ Гройч (бл. 1090 — 31 грудня 1135) — граф Гройча та бургграф Магдебурга з 1124, маркграф Остмарки після 1128, маркграф Лужицький з 1131 р.

Генрих ІІІ Гройч
Народився1090[1]
Помер31 грудня 1135
Майнц, Майнцське архієпископство, Священна Римська імперія[1]
Діяльністьправитель
ТитулMargrave of Lusatiad
БатькоВіпрехт Ґройчd
МатиЮдита
Брати, сестриВіпрехт ІІІ Гройч і Берта фон Гройч

Другий син графа Віпрехта ІІ та його першої дружини Юдити, правнучки Великого князя Київського Володимир Святого.

Біографія

ред.

Генрих народився близько 1090 року. Його батько граф Віпрехт ІІ, і його старший брат Віпрехт ІІІ, через втручання в суперечку за Богемський престол виявилися в немилості у імператора Генріха V.

Віпрехт ІІІ після походу в Богемію 1109 року, разом з князем Боривоєм II, який претендував на трон, потрапив в полон до імператора Генріха V, що заточив їх в замок Гаммерштейн на Рейні. Разом з Віпрехтом ІІІ в ув'язненні опинився і його молодший брат Генріх, згадуваний в 1110/1111 р.

Їх батько Віпрехт ІІ, щоб його сини отримали свободу, змушений був віддати імператору свої родові володіння в Нісану і Будишину, а також землі Лайсніг і Морунген (нині — частина міста Зангерхаузен).

Смерть бездітного старшого брата 1117 року зробила Генриха спадкоємцем батька. 1118 року Генрих став бургграфом Магдебурга.

1123 року Віпрехт ІІ отримав від імператора Генріха V Майсенську і Лужицьку марки. Однак утримати їх в своїх руках батько Генриха не зміг, оскільки герцог Саксонії Лотар (майбутній імператор Лотар II), не визнавши указу імператора, передав Майсен 1123 року Конраду фон Веттін, а Лужицьке князівство — Альбрехту І.

1124 року — після смерті батька, Генриху не вдалося протистояти Конраду і Альбрехту. Він був змушений задовольнитися лише частиною графства Гройч, а також Будишиним, що дістався йому у спадок від матері та Цвікау. Друга частина графства перебувала під управлінням його сестри Берти.

У 1126 році Генрих в складі армії імператора Лотаря ІІ брав участь в невдалому поході на Богемію.

1131 року імператор повернув Генриху Лужицька марку.

Генрих був одружений з Бертою з Глейсбергу (пом. піс. 1137), дочкою Фрідріха III фон Гозек і Адельгейди фон Штаде. Шлюб був бездітним. 1133 року Генріх і Берта заснували монастир Bürgel.

Генрих помер 31 грудня 1135 р. у Майнці. Оскільки він не мав дітей, то його володіння імператор віддав Майсенському маркграфу Конраду Веттіну.

Родовід

ред.

Генрих ІІІ веде свій родовід також від великих князів Київських Володимира Великого та Святослава Хороброго.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вульф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Віпрехт I фон Бальзамгау
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Віпрехт ІІ,
Маркграф Лужицький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Госвін Старший
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сінена фон Лейнунген
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генрих ІІІ,
Маркграф Лужицький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олдржих,
князь Богемії
 
 
 
 
 
 
 
Бржетіслав I,
князь Богемії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Божена
 
 
 
 
 
 
 
Вратислав ІІ ,
король Богемії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генрих фон Швайнфурт
 
 
 
 
 
 
 
Юдита фон Швейнфурт
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гербера фон Хенненберг
 
 
 
 
 
 
 
Юдита Вратиславівна,
Богемська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мешко II,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
Казимир I,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Річеза Лотаринзька
 
 
 
 
 
 
 
Святослава Сватава,
українська княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Володимир Великий,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
Добронега Володимирівна,
українська княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Порфірогенета
 
 
 
 
 
 

Джерела

ред.
  • Genealogie Mittelalter [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Heinrich Graf v.Groitzsch Markgraf v.d.Niederlausitz.
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #137945965 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.