Генрик Кадий
Генрик Кароль Клеменс Кадий (пол. Henryk Karol Klemens Kadyi; 23 травня 1851, Перемишль — 25 жовтня 1912, Львів) — польський професор описової анатомії і патології, ректор Львівського університету (1898—1899). Спричинився до піднесення ветеринарної медицини до рангу університетських дисциплін.
| Генрик Кадий | |
|---|---|
| Henryk Kadyi | |
 | |
| Народився |
23 травня 1851 м. Перемишль |
| Помер |
25 жовтня 1912 (61 рік) м. Львів ·сепсис |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |
 Австро-Угорщина |
| Діяльність | лікар, викладач університету, анатом, гістолог, адміністратор освіти |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | анатомія |
| Заклад | Ягеллонський університет, Академія ветеринарної медицини у Львові, Львівський університет |
| Посада | ректор Львівського університету (1898—1899) |
| Членство | Академія знаньd |
| Батько | Людвік |
| Мати | Климентина |
| У шлюбі з | Розалія |
| Діти | дочка Ядвіга |
 Генрик Кадий у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Син Людвіка і Климентини. Його брати: Юліуш (помер 1916, радник двору) і Юзеф (лікар)[1]. Закінчив медичний факультет Віденського університету (1875)[2]. У 1878 році став доцентом описової та порівняльної анатомії Ягеллонського університету. Впродовж 1881—1894 років професор нормальної анатомії і гістології, а до 1890 року — патологічної анатомії і загальної патології в Академії ветеринарної медицини у Львові. Був організатором і першим деканом відновленого в 1894 році[3] медичного факультету Львівського університету. Від 1894 до 1912 року — професор кафедри нормальної і топографічної анатомії Львівського університету. У 1898—1899 роках ректор Львівського університету. У 1889 році став член-кореспондентом Академії знань. У 1894—1895 роках був головою Польського товариства природників ім. Коперника.
Помер 25 жовтня 1912 року[4] внаслідок септичного зараження після бальзамування останків померлого Станіслава Бадені. Похований на Личаківському цвинтарі.
Сім'я ред.
Дружина — Розалія. Дочка — Ядвіга Квятковська, дружина Яна Єжи — обоє трагічно загинули в грудні 1917 року.
Вшанування пам'яті ред.
Його іменем названо вулиці в Перемишлі, Яслі та у Львові (сьогодні вул. Кутова на Погулянці).
Вибрані праці ред.
- «Kilka przypadków zboczeń układu naczyniowego» (1881)
- «Ueber die Nothwendigkeit des thierärztlichen Studiums. M. Perles» (Відень 1891)
- «O naczyniach krwionośnych rdzenia pacierzowego ludzkiego»
- «Rozwój i działalność c. k. Szkoły Weterynaryi we Lwowie od jej założenia w r. 1881 aż do końca roku szkolnego 1893/4»
- «O barwieniu ośrodków nerwowych przy pomocy zaprawy (bajcowania) solami metali ciężkich»[недоступне посилання] (1900)
- «Ueber die Färbung der nervösen Centralorgane nach Beizung mit Salzen schwerer Metalle» (1901)
- «Metoda barwienia szarej istoty myzgu i rdzenia karminem po zaprawieniu octanem uranowym» (1907)
Примітки ред.
- ↑ Kronika [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.] // Głos Rzeszowski, Nr 53 z 24 grudnia 1916. — S. 5.
- ↑ КАДИЙ Генрик (KADYI Henryk). www.meduniv.lviv.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 26 лютого 2017.
- ↑ Jan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. Portret kresowej uczelni. — Kraków: Księgarnia Akademicka, 2007. — S. 38. ISBN 978-83-7188-964-6
- ↑ Kronika // Głos Rzeszowski]], Nr 44 z 27 października 1912. — S. 4.
Джерела ред.
- Stanisław Feliksiak. Słownik biologów polskich. — Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1987. — S. 243—244. ISBN 83-01-00656-0