Генке Герберт Густавович

Герберт Густавович Генке (нім. Henke; 14 листопада 1913(19131114), колонія Анета Волинської губ. — 4 березня 1999, Алма-Ата) — вчитель, поет, письменник. З родини поселян-власників.

Генке Герберт Густавович
Народився 14 листопада 1913(1913-11-14)
Анета
Помер 4 березня 1999(1999-03-04) (85 років)
Алмати, Казахстан
Країна  СРСР
 Казахстан
Діяльність поет, перекладач, письменник
Знання мов російська

У 1931 році вступив на робфак в Саратові, у 1937 році закінчив Німецький Педагогічний інститут в Енгельсі. Письменницьку діяльність розпочав у 1934 році. У 1938 році опублікував збірку віршів «Freie Wolga» (Енгельс). Співробітничав у німецькомовних виданнях АРСР НП «Der Kampfer» і «Nachrichten». Член Спілки письменників СРСР (з 1939).

У вересні 1941 року депортований до Сибіру, працював бджолярем у Красноярському краї, мобілізований у «трудармію». Після війни мешкав у Кемеровській області, вчитель, перекладач. Член КПРС з 1966.

З 1968 року мешкав в Алма-Аті, працював у редакції німецького радіо.

Багато оповідань Герберта Генке перекладено російською мовою. Автор збірок поезії і прози «Lesebuch» (Алма-Ата, 1988). Образи української і сибірської природи, підкорення космосу, образ людини-творця (цикл віршів «Kija-Schaltyr», поема «Mein Zeitalter») — головні теми творів Г.

Твори ред.

  • Праздник меда, Кемерово, 1967;
  • Der grune Widerhatl (Gedichte), Alma-Ata, 1970;
  • Die Pfirsiche (Erzahlungen), Alma-Ata, 1973;
  • Der Puls meiner Zeit (Gedichte), Alma-Ata, 1980;
  • Die Manna fallt nicht vom Himmel (Gedichte und Erzahlungen), Alma-Ata, 1983;
  • Die Prufung (Erzahlung), in: Vertrauen zum Leben. Sowjetdeutsche Prosa. — M., 1986. — S. 112–126;
  • Der dornige Weg zum Wissen. Autobiographische Skizzen, «Deutsche Allgemeine Zeitung», 2.8.1991. ? 147; 9.8.1991, ? 152; In die Fremde verschlagen. Autobiographische Skizzen, ibid, 1992, ? 23-26. А. Энгелъ-Брауншмидт (Киль).

Джерела ред.

  • www.eiprd.ru[недоступне посилання з липня 2019]