Гельмут Шнайдер

актор

Гельмут Шнайдер (нім. Helmuth Schneider; 18 грудня 1920, Мюнхен, Баварія, Німеччина — 17 березня 1972, Ріо-де-Жанейро, Бразилія) — німецький актор.

Гельмут Шнайдер
нім. Helmuth Schneider
Народився 18 грудня 1920(1920-12-18)[1][2]
Мюнхен, Веймарська республіка[1]
Помер 17 березня 1972(1972-03-17)[1][2][3] (51 рік)
Ріо-де-Жанейро, Бразилія[1]
  • дорожньо-транспортна пригода
  • Громадянство Flag of Germany.svg Німеччина
    Діяльність актор, кіноактор, телеактор
    Роки діяльності з з 1944
    IMDb nm0137731
    Нагороди та премії

    ЖиттєписРедагувати

    Шнайдер вивчав медицину в 1938 році у Мюнхені. З 1941 по 1943 відвідував театральну школу при Німецькому театрі в Берліні. 1942 року він дебютував у комедії Sophienlund. Свою театральну діяльність йому довелося припинити через війну, у якій він брав участь. Був поранений у Франції.

    В 1946 Шнайдер покинув Німеччину і майже 6 років провів у Північній та Південній Америці, де грав у театрах США, Аргентини та Бразилії. Під псевдонімом Александр Карлос він знявся у декількох фільмах.

    1950 року Гельмут отримав головну чоловічу роль в німецькій версії пригодницького фільму «Богиня Ріо Бені» (нім. Die Göttin vom Rio Beni). Згодом Шнайдер повернувся до Німеччини і почав грати у Німецькому театрі Гьоттінгена.

    В кінці 50-х років знявся в декількох пригодницьких фільмах. Одним з них є фільм Карла Мая «Вавилонський лев» (1959). 1960 року Шнайдер поселився в Римі та знімався у фільмах виробництва переважно європейських країн.

    Помер 1972 року через дорожньо-транспортну пригоду.

    Актор був одружений, мав сина.

    Вибрана фільмографіяРедагувати

    • 1944: Сновидіння (Фільм німецького виробництва) — студент
    • 1945: No Trampolim da Vida
    • 1950: Écharpe de Seda
    • 1951: Богиня Ріо Бені — Едгар (німецька версія)
    • 1952: Двоє чоловіків 
    • 1952: Моя доля грішити — Маурісіо
    • 1953: Фабрика в темному лісі — Пол Кемпер
    • 1953: Під зорями Капрі — Vincenz Rainalter
    • 1954: Енні з Тарау — Адріан Ротенбах
    • 1954: Schützenliesel — Стефан Бранднер
    • 1955: Рибалка з Heiligensee — Стефан
    • 1955: Дім лісника в Тіролі — Мішель
    • 1956: Моє серце належить Еріці — Франц Вагнер
    • 1956: 1000 мелодій — Томас Гофф
    • 1956: Розель з Чорного лісу — Мартін
    • 1956: Три мелодії скрипки — Ганс
    • 1957: Жінки - все, що є довкола — Філіп
    • 1957: Король Берніни — Маркус
    • 1957: Jägerblut — Франц Зіхст
    • 1958: Два матроси на пасовиську — Тоні
    • 1959: Вавилонський лев — Кара Бен Немсі
    • 1960: Кавалькада — Ернст Геррера
    • 1961: Історія Йосипа і братів
    • 1961: Три білі берези — Ганс
    • 1963: Капітан Сінбад — Бендар
    • 1964: Таємниче вторгнення — Німецький капітан човна
    • 1966: Le facteur s'en va-t-en guerre — Maury
    • 1966: Париж горить?
    • 1966: Велика прогулянка — німецький офіцер у вагоні-ресторані
    • 1966: Білі коні — Дядько Дімітрій
    • 1967: Брудні герої — Гасслер
    • 1968: Неприборкана Анжеліка - Колен Патюрель
    • 1968: Операція K — Франц Ульріх
    • 1968: Анжеліка і султан - Колен Патюрель
    • 1970: Битва командорів — Сем Шраєр
    • 1970: Чак Молл — Джо
    • 1970: П'ятий день миру — Col. von Bleicher
    • 1970: Кемек — Пауль
    • 1972: На війні як на війні — Генерал фон Кляпвіц

    ПосиланняРедагувати

    ПриміткиРедагувати