Гейбель Карл-Георгій-Емілій Георгійович
Гейбель Карл-Георгій-Емілій Георгійович[3] (25 вересня 1839 — після 12 травня 1912, Київ, Російська імперія) — лікар і фармаколог, професор і декан медичного факультету Київського університету.
| Гейбель Карл-Георгій-Емілій Георгійович | |
|---|---|
| Народився |
25 вересня 1839[1] Валка, Валкський повітd, Ліфляндська губернія, Російська імперія |
| Помер | 12 травня 1912[1] (72 роки) |
| Країна |
.svg){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | фармаколог, хімік, лікар, викладач університету |
| Alma mater |
Дерптський імператорський університетd Дерптська гімназія |
| Галузь | медицина[2] і фармакологія[2] |
| Заклад | Імператорський університет Святого Володимира |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
Народився в сім'ї Георга Бернгарда Гейбеля (1809-1846), повітового лікаря, та його дружини Емілії, з дому Мартинсен. Мав старшого брата, Євгена Августа (1837-1888), редактора газети.
У 1856 році Гейбель закінчив гімназію в Дерпті та поступив на медичний факультет Дерптського університету. Тут його вчителями були Рудольф Бухгайм та Карл Вільгельм фон Купффер[en]. 1861 року він закінчив навчання та залишився готувати дисертацію доктора медицини. 1865 року тут він здобув ступінь доктора медицини під керівництвом Бухгайма.
У 1865 року він переїхав до Києва, де був призначений приват-доцентом на кафедрі загальної терапії та фармакології Київського університету.
У 1870 році був у відрядженні в німецьких лабораторіях. За результатами його досліджень 1871 року в Берліні вийшла стаття «Патогенез і симптоми хронічного отруєння свинцем» (нім. Pathogenese und Symptome der chronischen bleivergiftung). У 1872 році Гейбель знову був у відрядженні до Німеччини. У 1877 році він відвідав лабораторії та підприємства Берліна, Ерлангена, Страсбурга для покращення обладнання фармакологічної лабораторії. У 1889 році та на літніх канікулах 1891 року він знову відвідував Німеччину, Францію та Австро-Угорщину з метою вивчення їхніх фармакологічних лабораторій та хімічних підприємств.[4].
Родина ред.
Був одружений з Юлію Федорівною Вільде (Юліаною Шарлоттою Геленою Кароліною Вільде, 1841-1938). Вони мали двох синів: Конрада-Теодора (1867-1934), професора машинобудування та Віктора (1879-?), електроінженера.
Примітки ред.
- ↑ а б BBLD - Baltisches biografisches Lexikon digital — 2012.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Народився Карл-Георгій-Емілій Георгійович Гейбель. Національна наукова медична бібліотека, 25.09.2019
- ↑ Іваненко О. А. Університети України в міжнародних наукових зв'язках Російської імперії (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2013. — 375 с. С. 103, 111, 115, 117
Джерела ред.
- Fischer, Marta. Akteure und Agentien. Bibliographisches Lexikon der Pharmakologen zwischen Deutschland und Russland im 19. Jahrhundert. Aachen: Shaker 2014 (Relationes 14), 85-87(нім.)