Геза Єсенський

Геза Єсенський (10 листопада 1941, Будапешт) — угорський історик і дипломат, міністр закордонних справ Угорської Республіки (1990—1994).

Геза Єсенський
угор. Jeszenszky Géza
Народився	10 листопада 1941(1941-11-10) (82 роки) Будапешт, Угорське королівство
Країна	Угорщина
Діяльність	дипломат, історик, політик, викладач університету, міністр закордонних справ
Галузь	політика, зовнішня політика, міжнародні відносини, дипломатія і державна служба
Знання мов	угорська і англійська
Заклад	Університет Корвіна
Членство	ПАРЄ
Посада	член Національних зборів Угорщини, Hungarian Ambassador to the United Statesd, Список міністрів закордонних справ Угорщини, ambassador of Hungary to Norwayd, представник Парламентської Асамблеї Ради Європи, заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd і член Національних зборів Угорщини
Партія	Угорський демократичний форум
Діти	Zsolt Jeszenszkyd
Нагороди	Honorary citizen of Osijekd (1996)
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 10 листопада 1941 року в Будапешті. Його батько Золтан був викладачем права в Будапештському університеті. У 1956 р. Геза взяв участь в угорській революції. У 1961—1966 рр. він вивчав історію, англійську філологію та бібліотекознавство в університеті Лоран Етвьос у Будапешті (ELTE). У 1980 р. здобув ступінь кандидата історичних наук в Угорській академії наук.

Закінчивши навчання у 1966 році, він працював учителем, потім у Національній бібліотеці ім. Сечені. У 1971—1973 роках він отримав наукову стипендію в Інституті історії Угорської академії наук. У 1976 році почав працювати в економічному університеті Карла Маркса в Будапешті, в тому числі як викладач історії міжнародних відносин (з 1981 р.) та декан факультету суспільних і політичних наук (з 1989 р.). У 1984—1986 рр. він читав лекції в Каліфорнійському університеті як запрошений професор — викладав історію Центральної та Східної Європи.

У 1988 році він був одним із засновників Угорського демократичного форуму. У 1990 році призначений міністром закордонних справ в уряді Юзефа Анталла. Під час його повноважень Варшавський договір було розпущено, а радянські війська виведені з країни. Угорщина приєдналася до Ради Європи, Вишеградської групи та Центральноєвропейської ініціативи, а також стала учасником угоди про асоціацію з Європейськими Співтовариствами. Зусилля щодо приєднання до євроатлантичних структур були розпочаті та успішно завершені (у 1999 та 2004 роках).

На виборах 1994 р. його обрали депутатом до Національних зборів і разом з УДФ опинився в опозиції. У 1995 році він став президентом Атлантичної ради Угорщини. З 1998 по 2002 рік обіймав посаду надзвичайного і повноважного посла в США.

У вересні 2002 року він повернувся працювати викладачем Будапештського університету економіки та державного управління. Він читав лекції як запрошений професор в Коледжі Європи в Натоліні та Університеті Бабес-Болай в Клуж-Напоці. З 2011 року обіймав посаду посла в Норвегії.

Одружений, має дочку та сина. Він любитель гір та президент Угорського Карпатського товариства.