Гедеон (Святополк-Четвертинський)

православний митрополит Київський, Галицький та Малої Русі

Митрополит Гедео́н (світське ім'я Григорій Святопо́лк-Четверти́нський; пом. 6 квітня 1690, Київ, Гетьманщина) — князь з роду Святополк-Четвертинських, український державний та релігійний діяч. Єпископ Луцький і Острозький Константинопольського патріархату. У 1685 році — з порушенням церковних канонів обраний єпископом Московської православної церкви з титулом Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі.[1]

Митрополит Гедеон
Митрополит Гедеон (Святополк-Четвертинський). Портрет XVII ст.
Герб
Герб
Митрополит Київський, Галицький та всієї Малої Росії
27 січня 1688 — 6 квітня 1690
Церква: Російська Православна Церква
Наступник: Варлаам (Ясинський)
Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі
8 листопада 1685 — 27 січня 1688
Церква: Вселенський патріархат
 
Діяльність: священник
Народження: 1634
Смерть: 6 квітня 1690(1690-04-06)
Київ, Гетьманщина
Похований: Софійський собор (Київ)
Батько: Захарій Святополк-Четвертинський
Мати: Регіна Хреницька

CMNS: Гедеон у Вікісховищі

Біографія

ред.

Походив з стародавнього українсько-білоруського княжого роду Святополк-Четвертинських. Син Захарія — старости ратиборського, та його дружини — Регіни Хреницької.

З 1659 року — православний єпископ Луцький і Острозький. Львівський єпископ Йосип Шумлянський, який керував Київською митрополією, намагався вижити Гедеона з Волині. У зв'язку з переслідуваннями з боку польського уряду переїхав до Києва, а в 1685 — до гетьманської столиці Батурина. Був прихильно зустрінутий гетьманом І.Самойловичем, який шукав кандидата на кафедру Київського митрополита. Поява Гедеона котрий доводився родичем гетьману і засвідчив готовність служити московському уряду та патріарху, виявилась доречною. У липні 1685  обраний Київським митрополитом, визнав верховенство Московського Патріарха.

 
Митра Гедеона (Четвертинського). Майстерня Збройової Палати, 1685 р. Історичний музей, Москва.

У жовтні 1685 року новообраний митрополит з великою делегацією вирушив до Москви. 8 листопада 1685 року патріарх Йоахим «вторгся до єпархії Київської митрополії Вселенського патріархату»[1] і висвятив Гедеона і прийняв від нього присягу на вірність Московській патріархії: «Причитання ніякого (до Константинопольского патріархату) не мати, під послушанням у нього не бути і з-під його пастирства, за віддаленістю дального путі, цілком відстати»[2].

Цим актом було порушено єдність Української православної церкви з Вселенським Константинопольським Патріархом і підпорядковано Київську православну митрополію юрисдикції Московської патріархії. Про це каже Вселенський патріарх Варфоломій І «Таким чином, 700-річний церковний устрій Київської митрополії, який діяв з 988 року, був змінений шляхом перевороту. Це відбувалося з порушенням священних і святих канонів на користь Московського патріархату і на шкоду Константинопольській церкві.»[1] Також Вселенський патріархат ніколи не передавав і не вважав Київську Митрополією власністю РПЦ.

  Київська митрополія ніколи не була канонічно переданою Московському патріархату. Немає жодного офіційного документа, що підтверджує таке підпорядкування чи поступку з боку Константинопольської церкви. Відомі листи Вселенського патріарха Діонісія IV лише давали канонічний дозвіл Московському патріарху призначати київського митрополита, який, водночас залишався підпорядкованим Константинопольському патріарху.  

— Патріарх Варфоломій І

У травні 1686 московські дипломати з допомогою 200 золотих та 120 соболиних шкурок добився згоди на визнання цього акту Константинопольським Патріархом Діонісієм. У розписці, виданій представникам Москви, Діонісій назвав це «милостинею».[3]

З 27 січня 1688 Київському митрополитові заборонено вживати титул «митрополит Київський, Галицький і всієї Русі» (дозволено іменуватися «митрополитом Київським, Галицьким та Малої Росії») та суттєво обмежено майнові права митрополії. Найбільші монастирі (Києво-Печерська лавра, Полоцький Богоявленський та Межигірський монастирі) отримали ставропігію і разом з Чернігівською єпархією були вилучені з-під юрисдикції митрополита та підпорядковані безпосередньо Московському Патріархові.

Помер Гедеон 6 квітня 1690 року у Києві та був похований у некрополі Софії Київської.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Вселенський патріарх: Присутність Московського патріархату шкодить інтересам української нації. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 29 травня 2019.
  2. Яковенко Н., Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України, с.433
  3. стороннє посилання, теми не стосується. У Лук'янівському СІЗО у Києві виявили мертвим одного з ув'язнених - ЗМІ стороннє посилання, теми не стосується. nv.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 30 серпня 2019.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
Попередник: Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси
16851690
Наступник:
Лазар Баранович (Містоблюститель Митрополичого престолу) Варлаам (Ясинський)