Гассо фон Бредов
Гассо фон Бредов (нім. Hasso von Bredow; 31 березня 1883, Нойруппін — 16 жовтня 1966, Кельн) — німецький військово-морський діяч, контрадмірал крігсмаріне (1 січня 1941).
| Гассо фон Бредов | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Hasso von Bredow | ||||||||||||||
 | ||||||||||||||
| Народився |
31 березня 1883 Нойруппін | |||||||||||||
| Помер |
16 жовтня 1966 (83 роки) Кельн | |||||||||||||
| Військове звання |
 Контр-адмірал | |||||||||||||
| Рід | Bredowd | |||||||||||||
| Батько | Hasso von Bredowd | |||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||
Біографія ред.
10 квітня 1901 року вступив в ВМФ кадетом. Пройшов підготовку на навчальному кораблі «Штайн» (1902) і у військово-морському училищі (1903). Служив на крейсерах. В 1908-10 роках — вахтовий і артилерійський офіцер канонерського човна «Ягуар» в Циндао. З 31 липня 1913 по 17 листопада 1918 року — 3-й, 2-й, потім 1-й артилерійський офіцер лінійного корабля «Кеніг Альберт». Учасник Першої світової війни.
З 27 листопада 1918 року — ад'ютант Командування військово-морськими таборами в Курляндії і Ліфляндії. Брав активну участь у формуванні Добровольчого корпусу Дона. У серпні 1919 року — командир 1-го батальйону полку берегової оборони «Кіль», в січні-лютому 1920 року командир батальйону берегової оборони в Кілі, з 6 липня 1920 року — 1-го батальйону полку берегової оборони у Вільгельмсгафені, з 26 жовтня 1920 року — 2-го батальйону берегової оборони. 7 квітня 1923 року переведений в штаб військово-морського училища в Мюрвіку. З 22 вересня 1924 року — директор артилерії і навігації військово-морських верфей у Вільгельмсгафені. З 31 жовтня 1925 року — командир 1-го батальйону берегової оборони, з 1 жовтня 1926 року — 3-го морського артилерійського батальйону. 6 жовтня 1927 року призначений начальником військово-морської школи в Мюрвіку. З 16 жовтня 1929 року — командир корабельної кадрованій дивізії «Остзе», одночасно в 1930-32 роках неодноразово виконував обов'язки капітана над Кільським портом і морського командира каналу імператора Вільгельма. 30 вересня 1932 року вийшов у відставку.
З 1 жовтня 1933 року — директор служби психологічної перевірки в Кілі. 4 вересня 1939 року призначений начальником військово-морського училища в Мюрвіку. З 18 жовтня 1939 року — начальник служби кваліфікаційних перевірок в Кілі. 26 червня 1940 року призначений командувачем береговою обороною на Померанському узбережжі. 3 березня 1943 року зарахований в розпорядження головнокомандувача ВМФ, а 31 травня звільнений у відставку. У травні 1945 року захоплений в полон радянськими військами. У грудні 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.
Нагороди ред.
- Орден Червоного орла 4-го класу
- Орден морських заслуг (Іспанія) 1-го класу
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами
- Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Сілезький Орел 2-го ступеня
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Література ред.
- Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва: Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.