Гарячка лісу Барма

вірусна хвороба

Гарячка лісу Барма (англ. Barmah Forest fever) — ендемічне вірусне інфекційне захворювання. Австралія — єдина країна, де виявлено цю хворобу. У Квінсленді щороку повідомляється про 400 випадків цієї хвороби.

Гарячка лісу Барма
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 B34.8

ЕтіологіяРедагувати

Barmah Forest Virus
 
Структура вірусу лісу Барми при проведенні кріоелектронної мікроскопії[1]
Класифікація вірусів
Група: iv
Ряд: Unassigned
Родина: Togaviridae
Рід: Alphavirus
Вид: Barmah Forest Virus

Збудником є РНК-вмісний вірус роду Alphavirus. Вперше виділений у Національному парку Барма в північній Вікторії в 1974 році[2]. Перший спалах хвороби серед людей відбувся у 1992 році. Вірус відноситься до групи з 6 артритогенних (які спричинюють ураження суглобів) альфавірусів, куди входять ще збудники гарячки Росс Рівер, чікунгуньї, гарячки Сіндбіс, о'ньйонг'ньйонг та гарячки Маяро.

Епідеміологічні особливостіРедагувати

Основним джерелом є сумчасті тварини, особливо опосуми, кенгуру, валлабі, коні. Передача вірусу може відбуватися людині лише трансмісивно через укуси заражених комарів. Хоча наразі хвороба ендемічна лише в материковій частині Австралії, потенціал поширення вірусу можливий на сусідню Тасманію, Нову Зеландію та Папуа-Нову Гвінею виходячи з присутності як ймовірних хазяїв, так і переносників. Здійснюють передачу збудника кілька видів комарів, зокрема Aedes vigilax та Culex annulirostris. Найбільше випадків захворювання реєструється в лютому та квітні з чіткою сезонною тенденцією (літо-осінь для Південної півкулі). Безпосередній контакт із зараженою людиною або твариною не спричинює зараження.

ПатогенезРедагувати

Альфавіруси поширюються через кров до печінки, селезінки, м'язів та лімфатичних вузлів, які є первинним місцем реплікації після укусу зараженого комара. Переважним механізмом проявів є вивільнення прозапальних медіаторів переважно ІЛ-6, ІЛ-1, хемокінового ліганду 2 (CCL2) і моноцитарного хеміотактичного білку-1 (MCP-1).

Клінічні проявиРедагувати

Інкубаційний період триває 3-11 днів. Головними проявами є запалення та біль у суглобах і має подібні прояви до гарячки Росс Рівер, але зазвичай прояви тривають менший час. Прояви можуть включати гарячку, головний біль, втому, артралгії, набряк суглобів — уражаються колінні, зап'ясткові, гомілковостопні, міжфалангові суглоби, міалгії та плямисто-папульозні висипання на шкірі. Деякі люди, особливо діти, можуть перенести хворобу безсимптомно.

Початкова гарячка та дискомфорт тривають лише кілька днів, але деякі люди можуть відчувати біль у суглобах, втому та міальгії до шести місяців. Більшість людей можуть повернутися до роботи протягом декількох днів після захворювання, хоча артралгії та міальгії можуть спричинити деякі довгострокові обмеження в деяких заняттях.

ДіагностикаРедагувати

Швидкість осідання еритроцитів, С-реактивний білок зазвичай у нормі або їх рівень є незначно підвищеним, кількість лейкоцитів крові зазвичай є нормальним. Рідкісні суглобові випоти переважно містять моноцити.

ЛікуванняРедагувати

Специфічного противірусного лікування не розроблено. Проводиться патогенетичну терапію, направлену на зменшення запалення суглобів і м'язів, покращення рухів тощо.

ПрофілактикаРедагувати

Специфічної профілактики не розроблено. Вживаються запобіжні заходи проти укусу комарів:

  • використання репеллентів від комах та світлого захисного одягу;
  • уникання перебування назовні під час значного навантаження повітря комарами, зокрема, ранніми вечорами в теплі місяці;
  • встановлення захисних протимоскітних сіток на вікнах у житлових будинках;
  • регулярна перевірка свого житла на предмет потенційних місць розплодження комарів, наприклад, будь-які незакриті ємності з водою, невеликі басейни та старі шини слід регулярно спорожнювати від зайвої води.

Програми ліквідації комарів є найефективнішим способом контролю за поширенням хвороби.

ПриміткиРедагувати

  1. Kostyuchenko, V. A.; Jakana, J.; Liu, X.; Haddow, A. D.; Aung, M.; Weaver, S. C.; Chiu, W.; Lok, S. -M. (2011). The Structure of Barmah Forest Virus as Revealed by Cryo-Electron Microscopy at a 6-Angstrom Resolution Has Detailed Transmembrane Protein Architecture and Interactions. Journal of Virology 85 (18): 9327–9333. PMC 3165765. PMID 21752915. doi:10.1128/JVI.05015-11. 
  2. Smith, D.W. (May 2011). «The viruses of Australia and the risk to tourists». Travel Medicine and Infectious Diseases. 9 (3): 113—125. (англ.)

ДжерелаРедагувати

  • Інфекційні хвороби: енциклопедичний довідник / за ред. Крамарьова С. О., Голубовської О. А. — К.: ТОВ «Гармонія», 2-е видання доповнене та перероблене. 2019. — 712 с. ISBN 978-966-2165-52-4 (Крамарьов С. О., Голубовська О. А., Шкурба А. В. та ін.) / С. 120—121.
  • Queensland Government home For Queenslanders Health and wellbeing Health conditions directory. Infections and Parasites. Viral Infections Barmah Forest Virus [1] (англ.)
  • Paul Griffin Barmah Forest Virus. Antimicrobe [2] (англ.)
  • SA Health Barmah Forest virus infection — including symptoms, treatment and prevention [3] (англ.)

ПосиланняРедагувати

  • Richard Macey. Mozzies carrier of 'emerging virus' The Age. January 3, 2006 [4] (англ.)