Ірина Гаршина (нар. 29 січня 1962 року, м. Суми) — сучасна українська художниця[1][2].

Гаршина Ірина
Народження 29 січня 1962(1962-01-29) (62 роки)
Суми, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
 СРСР
Діяльність сучасна художниця

Біографія ред.

Народилася в м. Суми в родині митців (батько — музикант, мати — художниця). Закінчила Сумське музичне училище імені Д. С. Бортнянського. За освітою — викладач сольфеджіо і музичної літератури. Закінчила Сумську художню студію Б. Б. Данченко[3]. Після здобуття освіти деякий час жила в Ленінграді, де відвідуала курси з образотворчого мистецтва. Техніку акварелі та батику опанувала самостійно[4]. Першу картину написала у 2005 році[1]. Ірину Гаршину вважаають «набільш неординарною художницею Сум»[5].

Творчість ред.

Ірина Гаршина — представник наївного мистецтва. ЇЇ картини вирізняє оригінальний художній метод та своєрідний творчий космос. Як представник альтернативного мистецтва вона незручна і неформативна. Інколи її виставки потрапляють під заборону, зокрема виставка «Рожево-блакитний період» у «Філантропі» [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] (Суми, 2016)[6].

Картини мисткині різної стилістики і тематики — від гротескного наїву до класичного натюрморту. Роботи виконані у змішаній акварельно-графічній техниці[7].

У 2019 році Ірина Гаршина стала лауреатом арт-медіа проєкту «Культурний острів» (м. Суми) у номінації «Через терні — до зірок» за серію виставок у 2018 році в Україні, Словенії (Требне), Німеччині (Дюрене)[8].

Як художниця костюмів оформила вистави «Будинок божевільних» Е. Скарпетті, «Снігова королева» Є.Шварца та мюзикл «Малюк» в Сумському театрі драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна та виставу «Снігова королева» у Черніговському обласному українському музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка[9].

Жіноче питання в сучасному світі — так можна охарактеризувати зміст виставки. Краса, її в'янення та розквіт, жіноча дружба, сексуальність на фоні реалій нашого життя — ось, про що вам можуть розповісти серії робіт Ірини Гаршиної[10].

Роботи-метафори, роботи-історії, роботи-анекдоти[11].

Виставки ред.

  • 1998 рік — виставка «Пушкін і Гоголь в Сумах» в Сумському центрі мистецтв «Собор»[12].
  • 25 березня — 4 квітня 2009 року — виставка «Новий наїв» (Олександр Луценко-Бабан, Ірина Гаршина) в артцентрі «Я-Галерея» (Київ)[13][14].
  • 11 серпня — 31 серпня 2010 року — виставка «Новий наїв. Серпень» (Олександр Ляпін, Дмитро Кузовкін, Олександр Луценко-Бабан, Роман Дубровський, Олександр Найден, Ірина Гаршина в артцентрі) «Я-Галерея» (Київ)[15].
  • Серпень 2016 — персональна виставка «Рожево-блакитний період» у «Філантропі» [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.][6].
  • 10 січня 2018 року — після отримання відмови у проведенні виставки у Сумській муніципальній галереї мисткиня влаштувала виставку-протест на сходинках галереї[16][17].
  • 26 січня — 1 лютого 2018 року — Виставка Ірини Гаршиної «Перестать бояться» в Pavlovka ArtGallery (Київ)[18].
  • Липень 2019 року — персональна виставка «Корисні та шкідливі звички» у Сумській міській галереї[19].
  • Травень 2018 — виставка у приміщенні Сумської обласної телерадіокомпанії[20].
  • Лютий 2020 року — персональна виставка «Та допоможе нам Фройд!» в Сумський художній галереї[21][11][22].
  • 4-21 лютого 2021 року — персональна виставка «Кареніна не згодна» в Центральному будинку художника (Київ)[23].

Примітки ред.

  1. а б Ірина Гаршина. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 8 березня 2021.
  2. О Хаосе и космосе. Ирина Гаршина. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 8 березня 2021.
  3. Ірина Гаршина. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 8 березня 2021.
  4. Ігор Кас'яненко. В Сумах «Культурный остров» представляет своих лауреатов. Ирина Гаршина. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  5. Анна Черненко. 10 художників сучасної Сумщини, яких варто знати. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 8 березня 2021.
  6. а б В Сумах «Культурный остров» представляет своих лауреатов. Ирина Гаршина. Ігор Кас'яненко. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  7. Ігор Кас'яненко. В Сумах открылась выставка с элементами мягкого эпатажа. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 8 березня 2021.
  8. Ігор Кас'яненко. В Сумах назвали лауреатов арт-проекта, посвященного творческой жизни Сумщины. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  9. О Хаосе и Космосе. Ирина Гаршина. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 8 березня 2021.
  10. Сергій Скакун. У Сумах виставилась епатажна Ірина Гаршина. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 8 березня 2021.
  11. а б Наталія Гордус. Виставку живопису «Та допоможе нам Фройд» презентувала сумська художниця.
  12. Тамара Борисова. "Пушкин и Гоголь в Сумах". Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 8 березня 2021.
  13. Аліса Ложкіна. Не ведают, но творят. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 8 березня 2021.
  14. Новий наїв. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  15. Новий наїв. Серпень. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  16. Віталій Сергеєв. «Запрещенная Гаршина», и не только Как сумскому художнику выставиться в городской галерее?. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 8 березня 2021.
  17. Художник Ирина Гаршина. О художнике.
  18. Виставка Ірини Гаршиної «Перестать бояться». Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 8 березня 2021.
  19. Олена Шевченко. У Сумах експонується виставка про «Корисні та шкідливі звички». Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 8 березня 2021.
  20. Олексій Сікорський. Незапретимый художник сумской современности. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  21. “Та допоможе нам Фройд”: у Сумах відкрилася виставка Ірини Гаршиної.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  22. «Да поможет нам Фройд!». Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 8 березня 2021.
  23. Ірина Гаршина "Кареніна не згодна". Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 8 березня 2021.

Посилання ред.