Наївне мистецтво (англ. naïve art) — один з напрямків примітивізму XVIII–XXI ст., що включає як самодіяльне мистецтво (живопис, графіку, декоративне мистецтво, скульптуру, архітектуру), так і образотворчі роботи художників-самоучок.

Марка Укрпошти із малюнком Марії Примаченко
Граффіті із зображенням футболіста Папа Гує, Харків, автор анонімний

ПредставникиРедагувати

На рубежі XIX–XX вв. яскравим представником наївного мистецтва був французький художник Анрі Руссо. На початку XX століття в Грузії працював Ніко Піросмані, в США — Бабуся Мозес, в Україні — Марія Примаченко, Катерина Білокур, Семерня Олесь, Никифор Дровняк. У Сербії та Хорватії активно розвивалося наївне мистецтво, засноване на живопису на склі, передусім, роботи Івана Генералича.

Яскравими сучасними представниками наївного мистецтва є українка Поліна Райко, росіянин Василь Ложкін.

ЗібранняРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Walker, John. «Naive Art». Glossary of Art, Architecture & Design since 1945, 3rd. ed.
  • Bihalji-Merin, Oto (1959). Modern Primitives: Masters of Naive Painting. trans. Norbert Guterman. New York: Harry N. Abrams.
  • Fine, Gary Alan (2004). Everyday genius: self-taught art and the culture of authenticity. Chicago, IL: University Of Chicago Press. ISBN 978-0-226-24950-6.