Ґару (фр. Pierre Garand, нар. 26 червня 1972, Шербрук, Квебек, Канада) — франкоканадський співак та актор, широковідомий своєю роллю Квазімодо в оригінальній версії мюзиклу «Нотр-Дам де Парі».

Гару
фр. Garou
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Pierre Garand
Дата народження 26 червня 1972(1972-06-26) (51 рік)
Місце народження Шербрук, Квебек, Канада
Роки активності 1997–present
Громадянство Канада Канада
Професії співак, актор, музикант
Співацький голос бас-баритон
Інструменти фортепіано і вокал[d]
Жанри поп
Псевдоніми Garou
Лейбли Sony Music[d]
Нагороди
кавалер ордена Мистецтв та літератури
garouonline.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Ранні роки ред.

П'єр Ґаран народився 26 червня 1972 року в канадському місті Шербрук, неподалік Квебека і Монреаля. Сценічне ім'я співак отримав від своїх друзів, які, помітивши його пристрасть до нічного життя, прозвали хлопця «Garou» (французьке слово «loup-garou» означає «перевертень»).

Коли П'єру було всього три роки, батьки подарували йому гітару. Через два роки він почав освоювати фортепіано, а потім орган. Спочатку П'єр був зразковим учнем Семінарії Шербрук, проте у 14 років щось у ньому змінилось.В 1987 Ґару став гітаристом у групі однокласників, яка носила назву «The Windows and Doors» («Вікна і двері»), його перший виступ на сцені відбувся в шкільному залі.

Після закінчення навчання хлопець йде в канадську армію. У 1992 році, коли йому виповнилося 20 років, П'єр залишив армію і повернувся у Шербрук, де співав і грав на гітарі у барах. У 1993 році, щоб заробити хоч трохи грошей, П'єр береться за будь-яку роботу. В березні того ж року його подруга Ізабель Больдюк запросила Ґару на концерт шансоньє Луїса Аларі. Під час перерви вона попрохала месьє Аларі дати мікрофон Ґару і дозволити йому заспівати хоча б одну пісню. Господар бару був настільки вражений виступом Ґару, що запропонував йому працювати у себе. До 1997 року Ґару грає в модному закладі того часу під назвою «Liquor's Store de Sherbrooke». Його господар, Франсіс Делажу, запропонував влаштовувати так звані «неділі Ґару», коли запрошені музиканти виступали на сцені разом з новоявленим артистом.

Влітку 1995 року, Ґару створює R & B групу під назвою The Untouchables. Група мала успіх при кожному своєму виступі.

Участь у Нотр-Дам де Парі ред.

У 1997 році Люк Пламондон, творець лібрето оригінальної французької версії мюзиклу Нотр-Дам де Парі («Notre-Dame de Paris»), зауважив артиста і зрозумів, що знайшов свого Квазімодо. Під час прослуховування Люк Пламондон і композитор Ріккардо Коччанте, пропонують йому виконати деякі арії з мюзиклу - знамениту «Belle» і «Dieu que le monde est injuste», наступного дня вони повідомили Ґару, що він буде Квазімодо.

Протягом двох років Ґару блискуче грає Квазімодо в «Notre-Dame de Paris», переїжджаючи з Монреаля в Париж, з Лондона до Брюсселя ... У 1999 році він отримує кілька престижних премій, в тому числі і «World Music Award» за пісню «Belle», яка протрималася на першому місці французьких чартів протягом 33 тижнів і була визнана найкращою піснею п'ятдесятиріччя. Після великого успіху «Notre-Dame de Paris» вже відомий широкій публіці артист Ґару отримує величезну кількість різних пропозицій і стає по-справжньому відомим.

1998-2012 ред.

У 1998 році він бере участь у записі альбому «Ensemble contre le sida» («Разом проти СНІДу»), а також співає пісню «L'amour existe encore» («Любов ще існує»), написану Пламондон і Коччанте для Селін Діон, в дуеті з виконавицею ролі Есмеральди Елен Сеґара.

У грудні, 1999 Селін Діон запрошує Ґару, Браян Адамса, артистів, які брали участь у постановці «Notre-Dame-De-Paris», попрацювати на її Новорічному мегаконцерті, щоб зустріти нове тисячоліття. Концерт був останнім перед оголошеної Селін дворічної паузи. Після репетиції, Селін і її чоловік Рене запросили Ґару на обід і запропонували йому працювати з командою Селін.

Сольна кар'єра Ґару стала розвиватися досить непогано. Його перший альбом «Seul» розійшовся тиражем більше 2 мільйонів екземплярів. У 2001 році він дав більше вісімдесяти концертів, а його альбом «Seul ... avec vous» став платиновим у Франції та золотим у Квебеку.

У березні 2002 року Ґару дав концерт на паризькому стадіоні «Берсі».

Творча і концертна діяльність Ґару стали стрімко розвиватися. З перервами в три роки він випускає ще два франкомовних альбоми. У 2003 році це "Reviens", а в 2006 - альбом "Garou".

У травні 2008 року Ґару представляє публіці свій новий, але вже англомовний альбом "Piece of my soul". Гастрольна діяльність в підтримку цього альбому продовжиться і в 2009 році. Так само 2008 рік для Ґару ознаменувався зйомками в художньому фільмі L'amour aller retour, де він дебютував як актор, якщо не вважати його досвід участі у різних серіалах ("Phénomania", "Annie et ses hommes").

У 2009 Ґару випускає альбом каверів "Gentleman cambrioleur"; в 2010 - "Version Intégrale"; 12 лютого 2010 Ґару виступив на відкритті зимових Олімпійських ігор 2010 року у Ванкувері з піснею «Un peu plus haut, un peu plus loin».

У 2011 виступає в ролі чарівника Зарка у цирковому шоу "Zarkana" Cirque du Soleil в Radio City Music Hall у Нью-Йорк.

У 2012 році він був тренером на шоу The Voice:la plus belle voix. Також 24 вересня 2012 Ґару випустив новий альбом Rhythm and blues.

Особисте життя ред.

Не одружений, має доньку Emelie від колишньої подруги Ульріки.

Дискографія ред.

Альбоми ред.

DVD ред.

  • 2000 : Notre-Dame de Paris
  • 2002 : Live à Bercy
  • 2005 : Routes