Гапсальський повіт
Гапсальський (Вікський) повіт (рос. Гапсальский уезд, ест. Haapsalu kreis) — повіт у складі Естляндської губернії Російської імперії. Адміністративний центр — місто Хаапсалу.
Гапсальський повіт | ||||
![]() | ||||
![]() | ||||
Губернія | Естляндська | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Хаапсалу | |||
Створений | 1745 | |||
Скасований | 1920 | |||
Площа | 4128 верст² | |||
Населення | 82 077 осіб (1897) |
Назва
ред.- Гапсальський повіт — традиційна російська назва.
- Західний округ (повіт) (ест. Lääne kreis) — традиційна естонська назва.
- Вікський округ — за назвою дистрикту часів XVIII століття.
Географія
ред.Гапсальський повіт був розташований на заході Естляндської губернії та займав площу 4128 квадратних верст. До повіту входили острови Гіюмаа, Вормсі, Осмуссаар та Кассарі в Балтійському морі.
Історія
ред.1745 року в складі Ревельської губернії був сформований Вікський дистрикт. 1783 року губернія була перетворена в Ревельське намісництво, а дистрикт — у Вікський крейс. 1796 року, в результаті чергової адміністративної реформи, було створено Естляндську губернію, а Вікський крейс перетворено на Гапсальський повіт.
1920 року повіт був ліквідований, а його територія увійшла до складу Естонської Республіки.
Населення
ред.Згідно з переписом населення 1897 року, в повіті проживали 82 077 осіб (в Хаапсалу — 3212), з них[1]:
Адміністративний поділ
ред.Станом на 1913 рік в Гапсальському повіті було 39 волостей[2]:
- Ассокюль,
- Вайскна,
- Ваннамойс,
- Вельц,
- Венден,
- Відрук,
- Вормс,
- Геймар,
- Епісь,
- Казарген,
- Кальо,
- Кайніс,
- Кертель,
- Клостргоф,
- Коловере,
- Киргесар,
- Леаль,
- Луйст,
- Ляхтра,
- Мартенс,
- Массау,
- Мер'яма,
- Орро,
- Паденорм,
- Паліфер,
- Патцаль,
- Пашлеп,
- Пирзаль,
- Рікгольц,
- Саулеп,
- Сіннален,
- Сіпп,
- Сойніц,
- Суремонз,
- Суглен,
- Тайбель,
- Фелькс,
- Фіккель,
- Еммаст.
Примітки
ред.- ↑ Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. web.archive.org. 22 грудня 2021. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 25 лютого 2023.
- ↑ Волостныя, станичныя, сельския... web.archive.org. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 25 лютого 2023.
Джерела
ред.- Гапсаль / Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Статистический ежегодник России. 1913 год. Издание ЦСК МВД. СПб., 1914.
- Справочная книга по судебно-мировым округам Лифляндской, Курляндской и Эстляндской губерний. Рига, 1899.
- Hupel, August Wilhelm (1782). Topographische Nachrichten von Lief- und Ehstland. Dritter und lelzter Band. Riga: zu finden bey Johann Friedrich Hartknoch. с. 525—580.
- Bienenstamm, H. von (1826). Geographischer Abriß der drei deutschen Ostsee-Provinzen Rußlands, oder der Gouvernemens Ehst-, Liv- und Kurland. Riga: Deubner. с. lk. 95–117.
- Bornhaupt, Christian (1855). Entwurf einer geographisch-statistisch-historischen Beschreibung Liv-, Ehst- und Kurlands, nebst einer Wandkarte. Riga: W.F. Häcker. с. 101.
Це незавершена стаття з історії Естонії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |