Га́ншип (англ. gunship) ― це ударний військовий літальний апарат, який несе на борту важке озброєння, основним завданням якого є завдання ударів по наземних цілях.[1]

Озброєний літак Lockheed AC-130 стріляє зі своєї зброї під час нічної операції у 1988

Термінологія ред.

Термін gunship походить з середини ХІХ століття як синонім слова «канонерський човен» і також має відношення до важкоозброєних парових панцерників часів Громадянської війни у Америці[2].

Авіація часів Другої світової війни ред.

Ескорт бомбардувальників ред.

У 1942 та 1943 нестача ескортних винищувачів ВПС армії США на європейському ТВД призвели до створення експериментальних літаків з важким озброєнням на основі літаків Boeing B-17F Flying Fortress, а пізніше Consolidated B-24D Liberator де кожний з них мав від 14 до 16 кулеметів Browning AN/M2 .50 cal. Таким чином з'явилися літаки Boeing YB-40 Flying Fortress та Consolidated XB-41 Liberator, «важкі винищувачі»; кожен повинен був супроводжувати формації важких бомбардувальників над окупованою Європою під час стратегічних бомбардувань. Інколи YB-40 називали «gunship»[3]. Таким чином, було переобладнано 25 літаків B-17, з десяток було розгорнуто в Європі; а XB-41 так і залишився прототипом.

Штурмовики ред.

Під час Другої світової війни, виникла потреба у великій кількості штурмовиків, що призвело до розробки важкоозброєної броньованої версії North American B-25 Mitchell. 405 створених машин моделі B-25G було озброєно гарматою 75 мм M4, а тисяча B-25H більш легкою гарматою TE13E1 того ж калібру[4]. Найбільшою серією став варіант B-25J без такого важкого озброєння, але здатний нести, вісімнадцять кулеметів «Ma Deuce» AN/M2 Browning .50-cal, більше ніж будь-який тодішній американський літак: вісім у носі, чотири під кокпітом у конформних гарматних підвісках спрямованих вперед, два у надфюзеляжних баштах спрямованих вперед, по одній парі з бортів і одна пара у хвості[4] — при цьому чотирнадцять кулеметів спрямовані вперед — для штурмовки[5]. Пізніше B-25J отримав додатково вісім 130 мм високошвидкісних ракет (HVAR)[4][6].

Схожі спроби робили у Великій Британії та Німеччині зі створення озброєних літаків з двома двигунами, які мали на озброєнні важкі гармати. Було створено сімнадцять екземплярів de Havilland Mosquito FB Mk XVIII, які мали на борту гармату калібру 57 мм Ordnance QF 6-pounder з автоматом заряджання; також було створено деяку кількість німецьких важких винищувачів Zerstörer з гарматами великого калібру Bordkanone: на відміну від невеликої кількості «винищувачів танків» під назвою Kanonenvogel Ю-87G, які мали спарені автоматичні гармати BK 3,7 37 мм у підкрильних гондолах, а літаки, такі як Ю-88P використовували як «винищувачі танків» та винищувача бомберів як «ганшипи», використовуючи всі три калібри (37, 50 та 75 мм) гармат серії Bordkanone у всіх чотирьох підтипах, а також використовувався підвіски Umrüst-Bausatz /U4 для Me 410 Hornisse з гарматами BK 5 50 мм такі самі, як і на Ю-88P-4, виключно для перехоплення бомбардувальників. Жоден з німецьких двомоторних «ганшипів» не було «зроблено» або перероблено у великій кількості.

Післявоєнна авіація ред.

Літаки ред.

У сучасній авіації серед літальних апаратів з фіксованим крилом, до поняття ганшип відносяться літаки з важким озброєнням, яке встановлено на бортах[7] (тобто може стріляти в боки) для атаки наземних або надводних цілей[8]. Ці ганшипи створені для ведення вогню під час польоту навколо цілі замість прямого штурмування. Такі літаки можуть вести вогонь, перебуваючи на вершині уявного конуса, виконуючи при цьому розворот над ціллю[7][9].

Перше згадка про не стандартне використання «ганшипів», у 1964, під час війни у В'єтнамі,[7] популярний транспортний літак Douglas C-47 Skytrain був успішно перероблений ВПС США з мініганами по бортам для стрільби в боки. Тоді літак мав назву «dragonship» або «Puff, the Magic Dragon» (офіційна назва FC-47, пізніше змінена на AC-47). Пізніше під терміном «ганшип» стали мати на увазі більший Lockheed AC-130 Gunship II .[7] На цьому важоозброєнному літаку було встановлено багато збройних систем, в тому числі 7,62 мм мінігани GAU-2/A, 20 мм (0.787 in) шестиствольні роторні гармати  M61 Vulcan, 25 мм (0.984 in) п'ятиствольні роторні гармати GAU-12/U Equalizer, 30 мм ланцюгові гармати Mk44 Bushmaster II, 40 мм автоматична гармата (1.58 in) L/60 Bofors та 105 мм (4.13 in) гаубиця M102. Douglas AC-47 Spooky, Fairchild AC-119[10] and the AC-130 Spectre/Spooky,[11] були уразливими і могли працювати лише після встановлення панування у повітрі.[7] Невеликі ганшипи, такі як Fairchild AU-23 Peacemaker та Helio AU-24 Stallion були також розроблені США під час війни у В'єтнамі. Ці літаки були дешевими і простими в польоті та обслуговуванні, і передавалися дружнім урядам Південно-Східної Азії для боротьби з повстанцями, перебуваючи на озброєння Національних ВПС Кхмерів, Тайських королівських ВПС та ВПС В'єтнаму, а також використовувалися ВПС США в малій кількості.

Відновлення зацікавленості у концепції ганшипів проявилися у створені варіанту Alenia C-27J Spartan. Хоча ВПС США вирішили не закуповувати AC-27J, інші країни, серед них і Італія, обрали літак для ознайомлення.[12] До того ж у 2013 Командування спеціальних операцій ВПС США повідомило про випробування ганшипа версії C-145A Skytruck озброєного спареною кулеметною системою GAU-18 .50-калібру.[13]

Вертольоти ред.

Перші вертольоти-ганшипи також мали озброєння, з якого можна було вести вогонь у боки, наприклад, вертоліт Aérospatiale Alouette III, який використовували у колоніальній війні Португалії, а також у війні за незалежність Намібії та у громадянській війні в Родезії.[14]

Під час війни у В'єтнамі, всюдисущі вертольоти Bell UH-1 Iroquois були перероблені на ганшипи шляхом встановлення американських підсистем озброєння вертольотів — це була зброя, що стріляла вперед: така як кулемети, НАРи та автоматичні гармати, які почали з'являтися у 1962—1963[15]. Вертольоти могли виконувати маневрування наближаючись до цілі. У цьому випадку, термін gunship є синонімом важкоозброєний вертоліт[16]. Спеціально розроблені ударні вертольоти, наприклад Bell AH-1 Cobra також підходять під цей термін[16]. У будь-якому випадку, озброєння ганшипів складається з кулеметів, НАРів, автоматичних гармат, ракет тощо[16].

Радянський Мі-24 (кодова назва НАТО: Hind) це великий, важкоозброєний та броньований вертоліт-ганшип, а також десантний транспорт.[17] Він з'явився у 1970-ті і використовувався до 1991 радянськими ВПС, а його наступники після-1991, крім того його використовували більш ніж у 30 країнах[18]. Озброєння складалося з кулеметів, керованих і не керованих ракет, гармат тощо[18]. Його фюзеляж мав важке бронювання і був розрахований на захист від пострілів зі зброї калібру .50 caliber (12,7 мм). Його броньований кокпіт і титанова голівка гвинта витримували влучання з 20 мм гармат.[18]

Галерея ред.

Приклади ганшипів ред.

Примітки ред.

  1. Wragg, David W. (1973). A Dictionary of Aviation (вид. first). Osprey. с. 147. ISBN 9780850451634. 
  2. http://www.foxnews.com/us/2015/02/14/mystery-photo-unseen-for-30-рікs-may-show-civil-war-gunship/
  3. Dorr, 2011.
  4. а б в Merriam, 2000.
  5. North American B-25B Mitchell Factsheet.
  6. Skaarup, 2012, с. 265.
  7. а б в г д Ballard, 1982.
  8. Haxigjmlin.
  9. Hamlin.
  10. The AC-119 Gunships. Архів оригіналу за 26 січня 2007. Процитовано 12 жовтня 2016. 
  11. AC-130H Spectre, AC-130U Spooky. FAS.org. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 12 жовтня 2016. 
  12. Italian Air Force To Launch Gunship C-27J. 
  13. The Air Force Tested a Mini-Gunship прізвище рік. 
  14. Stringer, 2006.
  15. Dunstan, 2003.
  16. а б в Bishop, 2006.
  17. Mil Mi-24 Hind Gunship.
  18. а б в OPFOR WORLDWIDE EQUIPMENT GUIDE

Джерела ред.