Ганс Пфундтнер
Ганс Пфу́ндтнер (нім. Hans Pfundtner; 15 липня 1881, Гумбіннен — 25 квітня 1945, Берлін) — державний діяч нацистської Німеччини, статс-секретар імперського міністерства внутрішніх справ.
Ганс Пфундтнер | |
---|---|
нім. Hans Pfundtner | |
![]() Ганс Пфундтнер в 1935 році. | |
Народився |
15 липня 1881 Гусєв, Gumbinnen (district)d, Гумбіннен[d], Східна Пруссія, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] |
Помер |
25 квітня 1945 (63 роки) Берлін, Третій Райх[1] |
Країна |
![]() |
Діяльність | політик, нотаріус, адвокат |
Alma mater | Кенігсберзький університет |
Знання мов | німецька |
Учасник | Перша світова війна |
Членство | Corps Masovia Königsbergd |
Військове звання | Гауптман |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Німецька національна народна партія |
Нагороди | |
Біографія
ред.З сім'ї потомствених чиновників, здобув юридичну і сільськогосподарську освіту. Учасник Першої світової війни, гауптман. З 1919 року служив в імперському міністерстві економіки. У 1925 році через невдоволення політичною обстановкою залишив державну службу і працював нотаріусом в Берліні. Часто виступав на сторінках правої преси, був віце-президентом «Національного клубу» в 1919 році. У ці роки був близький до Альфреда Гугенберга і входив до складу наглядових рад декількох його фірм, активний член Німецької національної народної партії. У березні 1932 вступив в НСДАП.
Здійснював зв'язок між партією і вищими ланками апарату міністерств. У 1932 році склав пропозиції щодо реорганізації державного апарату, серед яких було вигнання зі складу чиновництва лівих елементів. Був призначений статс-секретарем імперського міністерства внутрішніх справ 1 лютого 1933 року. Постійно виступав у пресі з правових і управлінських проблем. До 1939 року під його керівництвом залишилися управління кадрів, у справах комунального управління та у справах національної спадщини і топографії. Намагався зайняти провідне становище в міністерстві шляхом створення для нього посади «провідного статс-секретаря». Однак з посиленням впливу Вільгельма Штуккарта його компетенція постійно скорочувалася. Після початку Другої світової війни більшість найважливіших рішень в міністерстві вже проходили повз нього. У листопаді 1943 року вийшов у відставку.
Разом з дружиною наклав на себе руки перед загрозою арешту радянськими військами під час штурму Берліна.
Нагороди
ред.- Рятувальна медаль (1899)
- Залізний хрест 2-го класу
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
- Золотий партійний знак НСДАП
Почесні звання
ред.- Почесний керівник Імперської асоціації багатодітних сімей
- Почесний громадянин міст Гарміш-Партенкірхен, Марінвердер і Гумбіннен
Бібліографія
ред.- 1933 ff: Das neue Reichsrecht. Ergänzbare Sammlung des geltenden Rechts seit dem Ermächtigungsgesetz, mit Erläuterungen (Mitherausgeber: Reinhard Neubert)
- 1934: Vom Bismarckreich zum Dritten Reich
- 1937: Dr. Wilhelm Frick und sein Ministerium (Dieses Werk beinhaltet eine detaillierte Übersicht und Beschreibung des Reichsinnenministeriums.)
- 1938: Deutsches Beamtenrecht mit Hanns Seel, Hans Lammers, Hans Heinrich und Fritz Müssigbrodt
Література
ред.- Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: АСТ, 2002. — 944 с. — 5000 экз. — ISBN 5-271-05091-2.
- Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
- Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934
Посилання
ред.- Біографія на сайті «Хронос». [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1024514692 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.