Вікіпедія

Ганс Баур

Йоганн «Ганс» Петер Баур (нім. Johann «Hans» Peter Baur; 19 червня 1897, Ампфінг, Баварія — 17 лютого 1993, Герршинг) — особистий пілот Адольфа Гітлера, группенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції[3].

Ганс Баур
нім. Hans Baur
Народження 19 червня 1897(1897-06-19)[1]
Ампфінг, Мюльдорф, Верхня Баварія, Баварія, Німецька імперія
Смерть 17 лютого 1993(1993-02-17)[1] (95 років)
Герршинг, Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Поховання Західний цвинтар (Мюнхен)d[1]
Країна  Німеччина
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2]
Член СС[2]
Звання  Группенфюрер СС,
 генерал-лейтенант поліції (24 лютого 1945)
Війни / битви Перша світова війна і Друга світова війна
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Військовий хрест «За заслуги» (Баварія)
Військовий хрест «За заслуги» (Баварія)
Медаль «За відвагу» (Баварія)
Медаль «За відвагу» (Баварія)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Командорський хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Командорський хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Кавалер ордена Корони Італії
Кавалер ордена Корони Італії
Кавалер ордена «Святий Олександр» (Болгарія)
Кавалер ордена «Святий Олександр» (Болгарія)
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Орден Корони Румунії
Орден Корони Румунії
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Данцизький хрест 2-го класу
Данцизький хрест 2-го класу
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
Орден Корони короля Звоніміра
Орден Корони короля Звоніміра
Почесний кубок для переможця у повітряному бою
Почесний кубок для переможця у повітряному бою
Цивільний знак СС
Цивільний знак СС
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців
Йольський свічник СС
Йольський свічник СС
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»
Спортивний знак СА
Спортивний знак СА
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
CMNS: Ганс Баур у Вікісховищі

Життєопис ред.

Йоганн (Ганс Петер Баур народився в Ампфінгу, Баварія в сім'ї поштового урядовця. Середню освіту здобув в одній з мюнхенських гімназій (Erasmus-Grasser-Gymnasium). Після закінчення реального училища в Мюнхені здобув освіту як торговець-комерсант. У 1915 році був призваний в польову артилерію, а після навчився льотній справі на аеродромі Герстгофен-Габлінген під Аугсбургом. Потім служив пілотом двомісного літака в баварському FA (A) 295.

У парі із спостерігачем лейтенантом Георгом Генглем виконав близько 160 розвід-вильотів на штурмовику Hannover CL 111, знищивши при цьому шість французьких літаків. Під час битви на Ені Баур і Генгль були збиті за британською лінією фронту і взяті в полон, але незабаром були відбиті назад в результаті атаки вюртемберзького піхотного полку. Під час полону внаслідок газової гангрени Бауру була ампутована нога. Операцію провів зубний технік, а в якості анестезії служила місцева самогонка. Баур успішно переніс цю операцію.

Всього екіпаж у складі Баура і Генгля здобув 6 офіційних перемог і ще 3 непідтверджені. При цьому 4 літаки були збиті в одному бою 29 жовтня.

№ п/п Дата Тип збитого літака Район падіння Время Авіачастина

переможця

1
 17.07.1918
 Spad
 Форе-де-Куртон
 10:10
 FA(A)295
2 Spad
 10:02
н/п
 20.08.1918
 Breguet XIV
3 22.10.1918
 Breguet XIV
 Баррикур
4 ворожий літак
5
 29.10.1918
 Spad
6
 Spad
н/п
 Spad
н/п
 Spad

Після підписання Німеччиною Версальського миру в 1919 році Баур був зарахований в один з добровольчих напіввійськових корпусів під командуванням Ф. К. фон Еппа. Далі в період з 1921 по 1923 роки працював пілотом спочатку в Bayrische Luftlloyd, потім в Junkers Luftverkehr. У травні 1926 року став одним з шести перших пілотів компанії Lufthansa. Тоді ж вступив в НСДАП (квиток № 48 113).

У 1932 році за рекомендацією Генріха Гіммлера і Рудольфа Гесса Ганс Баур був призначений особистим пілотом фюрера, а в 1934 році також очолив урядову ескадрилью, яка підпорядковувалася безпосередньо керівництву НСДАП і імперському урядові. Зокрема, у 1939 році пілотував Fw 200 «Condor», що доставив в Москву на переговори імперського міністра закордонних справ Йоахіма фон Ріббентропа.

Льотчик користувався гарним ставленням Гітлера і супроводжував його у всіх поїздках. Останній раз політ з Гітлером здійснив у грудні 1944 року при перенесенні ставки із Растенбурга в Берлін (після цього Гітлер літаками більше не літав). На початку 1945 року проводив випробування новітнього літака Ju 290. У квітні-травні 1945 року під час боїв у Берліні Ганс Баур постійно перебував у бункері фюрера при Імперській канцелярії. Після самогубства Гітлера він спробував прорватися на Захід, але 2 травня був узятий в полон радянськими військами і вивезений до Москви.

Суд ред.

Протягом п'яти наступних років Баур знаходився в Бутирській в'язниці. Потім 31 травня 1950 року військовий трибунал військ МВС Московського округу засудив його до 25 років ув'язнення в таборах. Був направлений до табору військовополонених № 388 в Сталіногорск, працював на шахті № 26. Проте вже 8 жовтня 1955 року Баур був переданий владі ФРН і звільнений.

У 1971 році він написав мемуари «З владою між небом і землею» (нім. Mit Mächtigen zwischen Himmel und Erde). Помер Ганс Баур в 1993 році. Похований у Мюнхені.

Родина ред.

Баур був тричі одружений.

  • Перша дружина — Ельфріда. Одружилися в 1923 році, протягом року після весілля народилась дочка Інгеборг. Ельфріда померла від раку в 1935 році.
  • Друга дружина — Марія. Свідком на весіллі виступив Адольф Гітлер. Померла під час війни.
  • Третя дружина — Кресенція. Пережила свого чоловіка.

Бібліографія ред.

  • Ich flog Mächtige der Erde. Pröpster, Kempten 1956.
  • Mit Mächtigen zwischen Himmel und Erde. Schütz, Oldendorf 1971; 9. Auflage. Schütz, Coburg 1993, ISBN 3-87725-050-5.
  • Hitler at my side. Eichler, Houston 1986, ISBN 1-930571-00-3 (автобіографія на англійській мові).

Нагороди ред.

Перша світова війна ред.

Міжвоєнний період ред.

Друга світова війна ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
  3. ↑ Залесский, К. А. (2009). Охранные отряды нацизма. М.: Вече.

Джерела ред.

  • Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914-1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). - М.: Эксмо, 2006. - 416 с.: ил. ISBN 5-699-146067
  • The Aces and Fighter Units of the German Air Service, Naval Air Service and Flanders Marine Corps 1914-1918 by Norman L. R. Franks, Frank W. Bailey, Russell Guest; Grub Street the Basement, 1994
  • Dermot Bradley (Hrsg.), Andreas Schulz, Günter Wegmann: Die Generale der Waffen-SS und der Polizei. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 1, Biblio Verlag, Bissendorf 2003, ISBN 3-7648-2373-9, S. 65–67.
  • C. G. Sweeting: Hitler's personal pilot. The life and times of Hans Baur. Brassey, Dulles 2000, ISBN 1-57488-288-0.
  • Ernst Klee: Das Kulturlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. S. Fischer, Frankfurt am Main 2007, ISBN 978-3-10-039326-5, S. 34.
  • Waldemar Scypion Sadaj: Hans Baur — SS-Gruppenfuhrer und Generalmajor der Polizei (Memento vom 19. Februar 2007 im Internet Archive), Stand: 10. Mai 2006.
  • Ганс Баур в енциклопедії «Хронос» [Архівовано 5 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ганс_Баур&oldid=41934808