«Ганджур», або «Ґанжур» (тибет. «Слова») — священна енциклопедична книга канонічних текстів, приписуваних Будді, перекладена на тибетську мову з монгольської за правління Лігденхана (1604—34).

Окрім ранніх фундаментальних буддійських текстів ранніх буддистських шкіл, переважно текстів Сарвастівади та Махаяни, тибетський канон включає тантричні тексти. Остання категорія не завжди різко відрізняється від інших: підрозділ тантри іноді включає матеріал, який зазвичай не вважається тантричним в інших традиціях, таких як Сутра Серця, і навіть версії матеріалу, знайдені в Палійському каноні.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати