Вікіпедія

Галямін Дмитро Олександрович

російський футболіст

Дмитро Олександрович Галямін (рос. Дмитрий Александрович Галямин; нар. 8 січня 1963, Москва, РРФСР) — радянський та російський футболіст, захисник. Майстер спорту (1986). Гравець збірних СРСР, СНД і Росії. У складі збірної Росії брав участь у чемпіонаті світу 1994 року. Тренер, функціонер.

Ф
Дмитро Галямін
Особисті дані
Повне ім'я Дмитро Олександрович Галямін
Народження 8 січня 1963(1963-01-08) (61 рік)
  Москва, РРФСР
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1972—1981 СРСР «Спартак» (М)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981—1991 СРСР ЦСКА (М) 292 (3)
1992—1994 Іспанія «Еспаньйол» 56 (0)
1994—1995 Іспанія «Мерида» 8 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1990—1991
1992
1993—1994 		СРСР СРСР
СНД СНД
Росія Росія 		12 (0)
1 (0)
6 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1999—2000
2002
2003
2003
2004
2004—2006
2006
2008 		Іспанія «Паламос»
Росія «Динамо» (СПб)
Росія «Кристал» (См)
Росія «Хімки»
Росія «Том»
Росія «Анжі»
Росія «Спартак» (НН)
Росія «Сатурн» (Р)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Закінчив Ленінградський військовий інститут фізичної культури.

Життєпис ред.

Розпочинав з дворового футболу. Разом з командою брав участь у турнірі «Шкіряний м'яч». У віці дев'яти років провів товариський матч проти спартаківський школи, отримав запрошення в школу московського «Спартака». Незважаючи на те, що школа розташовувалася в іншому районі міста, він погодився й почав займатися в ній.

Перший рік займався у Миколи Паршина, грав в нападі за групу 1962 року народження, оскільки команди його року в школі не було. Наступного року перейшов в набрану групу 1963 року народження, де тренером став Анатолій Ільїн. При ньому поступово перейшов на праву бровку — спочатку в півзахист, а потім на захист. В Ільїна тренувався 8 років, після чого він рекомендував гравця в спартаківський дубль. Однак у дублі московської команди Галямін не затримався: у 18 річному віці перейшов у клуб ЦСКА, щоб відразу ж вирішити «проблему» з армією[1]. Буквально через декілька тижнів після переходу йому присвоїли звання молодшого лейтенанта, незважаючи на відсутність вищої освіти на той час. Згодом «доріс» до військового звання «капітан».

У ЦСКА виступав протягом 11 років (1981-1991), в складі якого став чемпіоном останнього чемпіонату СРСР в 1991 році. 27 жовтня 1991 року забив м'яч у ворота московського «Динамо», який став для ЦСКА «золотим».

У вищій лізі чемпіонату СРСР провів 146 матчів, відзначився 3 голами.

У міжсезоння 1991/92 поїхав в Іспанію, в клуб «Еспаньйол», якому на той сезон загрожував виліт у Другий дивізіон. В іспанській Примері дебютував 16 лютого в програному (1:2) домашньому поєдинку проти «Атлетіко» (Мадрид). В команду прибув разом з Ігорем Корнєєвим і незабаром дебютував у чемпіонаті Іспанії. Місяць по тому в розташування клубу приїхав інший екс-армієць — Дмитро Кузнєцов. У підсумку їм вдалося допомогти команді зберегти місце в Прімері.

У кінцівці першого сезону в Іспанії отримав перелом гомілкостопа. Через травму змушений був пропустити чемпіонат Європи 1992 року в Швеції. Більш того, дана травма позначилася на подальшій кар'єрі гравця — за нею послідували інші травми і операції. Проте сезон 1993/94 років провів майже повністю, був основним гравцем команди.

Головний тренер збірної Росії Павло Садирін взяв гравця на чемпіонат світу 1994 в США. На турнірі провів гру проти збірної Швеції (1:3), яка стала останньою для Галяміна в складі збірної.

Напередодні початку сезону 1994/95 років змушений був поміняти команду — «Еспаньйол» взяв курс на омолодження складу. Галямін перейшов у клуб Сегунди «Мерида», де, провівши лише 8 матчів[2], отримав травму спини. Через неї тривалий період часу лікувався й вирішив, що настав час завершити кар'єру футболіста.

Після цього деякий час займався бізнесом разом з Геннадієм Перепаденко[3], але незабаром бізнес «прогорів»[4]. Одночасно з цим допомагав у працевлаштуванні в Іспанії російським гравцям, працюючи як перекладача з іспанської[5]. Потім, за сприяння президента «Еспаньйола», працював з дітьми в Барселоні. Вище вказана робота Галяміну сподобалася і через деякий час він вступив до школи тренерів в Іспанії, яку закінчив через 2 роки[6].

Після закінчення тренерських курсів, за сприяння бізнесмена Дмитра Пітермана, очолив клуб «Паламос», який грав у першості Каталонії[7]. Відпрацювавши в команді рік, повернувся в «Еспаньйол», де отримав посаду тренера-селекціонера.

У 2002 році повернувся в Росію, погодившись стати спортивним директором клубу першого дивізіону «Динамо» (Санкт-Петербург). Незабаром зайняв посаду головного тренера[8]. З командою працював 4 місяці, після чого відправлений у відставку[9].

Наприкінці 2002 року призначений головним тренером клубу першого дивізіону «Кристал» (Смоленськ)[10]. У червні 2003 року покинув команду за власним бажанням, не знайшовши порозуміння щодо подальшої долі команди[11]. Декілька днів по тому очолив інший клуб першого дивізіону — «Хімки»[12]. Відпрацювавши з командою півроку за контрактом, вирішив його не продовжувати, хоча керівництво бажало продовжувати з ним співпрацю[13].

У листопаді 2003 року Галяміна запросили в ЦСКА на посаду помічника нового головного тренера португальця Артура Жорже[14], однак, пропрацювавши декілька тижнів, покинув клуб. Причиною свого відходу назвав бажання працювати самостійно. Незабаром очолив клуб першого дивізіону «Том». При ньому команда в чемпіонаті 2004 зазнала 3 поразки в 4 матчах, після чого Галямін вирішив залишити «Том»[15][16].

У червні 2004 року очолив «Анжі»[17]. З командою відпрацював майже два роки і залишив її в травні 2006 року[18]. Незабаром став головним тренером у клубі «Спартак» (Нижній Новгород)[19], але надовго в команді не затримався.

З червня 2007 року по 2009 рік працював у структурі футбольного клубу «Сатурн» (Раменське). Призначений заступником директора УОР (училище олімпійського резерву) «Майстер-Сатурн», займався підготовкою резерву, а також селекційною роботою[20]. З 8 серпня 2008 року, після відставки Гаджи Гаджиєва, призначений виконуючим обов'язки головного тренера ФК «Сатурн»[21]. Після приходу Юргена Ребера на пост головного тренера Галямін в кінці серпня став спортивним директором. 6 червня 2009 року досягнуто згоди щодо припинення співпраці[22].

З вересня 2009 року[23] працював в структурі «Зеніту» (керівник науково-аналітичного відділу) і московського «Динамо».

З листопада 2012 року — спортивний директор «Динамо» (Москва). 17 липня 2013 роки після приходу нового керівництва, за «численні прорахунки в роботі», був звільнений.

22 грудня 2015 року призначений директором академії казахстанського «Кайрата». Також став керівником програми розвитку молодіжного та дитячо-юнацького футболу. Контракт був підписаний на три роки[24]. У 2018 році подав у відставку в зв'язку з незадовільними виступами «Кайрата U-19» в юнацькій Лізі УЄФА[25].

Статистика виступів ред.

Клубна ред.

Сезон Клуб Країна Змагання Матчі Голи
1981 ЦСКА (Москва)   СРСР Вища ліга СРСР 2 0
1982 ЦСКА (Москва)   СРСР Вища ліга СРСР 19 0
1983 ЦСКА (Москва)   СРСР Вища ліга СРСР 27 0
1984 ЦСКА (Москва)   СРСР Вища ліга СРСР 29 1
1985 ЦСКА (Москва)   СРСР Перша ліга СРСР 36 0
1986 ЦСКА (Москва)   СРСР Перша ліга СРСР 44 0
1987 ЦСКА (Москва)   СРСР Вища ліга СРСР 25 0
1988 ЦСКА (Москва)   СРСР Перша ліга СРСР 34 0
1989 ЦСКА (Москва)   СРСР Перша ліга СРСР 32 0
1990 ЦСКА (Москва)   СРСР Вища ліга СРСР 23 0
1991 ЦСКА (Москва)   СРСР Вища ліга СРСР 21 2
1991/92 «Еспаньйол»   Іспанія Ла-Ліга 12 4
1992/93 «Еспаньйол»   Іспанія Ла-Ліга 31 0
1993/94 «Еспаньйол»   Іспанія Сегунда Дивізіон 27 0
1994/95 «Еспаньйол»   Іспанія Ла-Ліга 5 0
1994/95 «Мерида»   Іспанія Сегунда Дивізіон 8 0

Досягнення ред.

ЦСКА (Москва)

Сім'я ред.

Одружений, три сини: Василь (народився в березні 1982), Євген і Дмитро. Сім'я проживає в Барселоні.

Примітки ред.

  1. ↑ Дмитрий Галямин: Считаю себя армейцем. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 січня 2021.
  2. ↑ Статистика виступів в Іспанії [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. ↑ Галямин и Перепаденко занялись бизнесом [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Дмитрий КУЗНЕЦОВ: «САДЫРИН ПОШЕЛ В СУДЕЙСКУЮ, ВЕРНУЛСЯ С РАЗБИТОЙ ГУБОЙ». Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 28 січня 2021.
  5. ↑ «Реал» пока обходиться без наших [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Дмитрий Галямин: Россия сильнее Туниса и ни в чём не уступает Японии и Бельгии [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Ненормативная лексика не забывается [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ ЛОМАКИН УШЕЛ ИЗ «ДИНАМО СПб». ОБЯЗАННОСТИ ГЛАВНОГО ТРЕНЕРА ИСПОЛНЯЕТ ГАЛЯМИН [Архівовано 14 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ Галямин отправлен в отставку (рос.)
  10. ↑ Главным тренером «Кристалла» назначен Дмитрий Галямин [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Дмитрий Галямин: Жаль, что развалили хорошую команду [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ Галямин возглавил «Химки» [Архівовано 5 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ Галямин покинул «Химки» (рос.)
  14. ↑ Тренерские перестановки в ЦСКА. [Архівовано 9 листопада 2004 у Wayback Machine.] «Спорт-Экспресс», 24 ноября 2003
  15. ↑ Первая отставка: почему ушёл Галямин? [Архівовано 6 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. ↑ Дмитрий Галямин: Спор поколений — выдумка посторонних (рос.)
  17. ↑ Новым главным тренером «Анжи» вчера назначен Дмитрий Галямин [Архівовано 1 вересня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. ↑ Маркаров вернулся в «Анжи» (рос.)
  19. ↑ Дмитрий Галямин: Мог поехать в Питер, а выбрал Нижний [Архівовано 14 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  20. ↑ Галямин будет работать в «Мастер-Сатурне» [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] Оф. сайт ФК «Сатурн», 14 июня 2007 (рос.)
  21. ↑ Перемены в тренерском штабе «Сатурна». Официальный сайт ФК «Сатурн», 8 августа 2008 (рос.)
  22. ↑ Бондарь — спортивный директор «Сатурна». [Архівовано 2 лютого 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт ФК «Сатурн», 8 июня 2009 (рос.)
  23. ↑ Дмитрий Галямин — начальник научно-аналитического отдела «Зенита» [Архівовано 2 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  24. ↑ Галямин трудоустроился в «Кайрате» [Архівовано 2 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  25. ↑ «По пути «Лейпцига». Кайрат Боранбаев — о задачах «Кайрата» с новым тренером, молодой звезде из Академии и футболе в Казахстане [Архівовано 3 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Галямін_Дмитро_Олександрович&oldid=39530115