Галещинський машинобудівний завод— промислове підприємство сільськогосподарського машинобудування, розташоване в селищі міського типу Нова Галещина Полтавської області України.

Галещина Машзавод
49°10′33″ пн. ш. 33°45′00″ сх. д. / 49.17600000002777705° пн. ш. 33.750000000028° сх. д. / 49.17600000002777705; 33.750000000028Координати: 49°10′33″ пн. ш. 33°45′00″ сх. д. / 49.17600000002777705° пн. ш. 33.750000000028° сх. д. / 49.17600000002777705; 33.750000000028
Тип відкрите акціонерне товариство
Організаційно-правова форма господарювання відкрите акціонерне товариство
Галузь сільськогосподарське машинобудування
Спеціалізація сільськогосподарське машинобудівництво
Засновано 1940
Штаб-квартира Україна, 39140, Нова Галещина, вул. Заводська, 1
Попередні назви Галещинський машинобудівний завод
Продукція борони, культиватори, плуги, котки
Співробітники 300 (грудень 2012)[1])
galmash.com.ua/ua/
Мапа

Історія

ред.

Підприємство було засноване і введено в експлуатацію в 1940 році і спочатку спеціалізувалося на ремонті дизельних двигунів[2]. Наприкінці 1950х років підприємство було переорієнтовано на випуск устаткування для будівельних організацій, а з початку 1970-х років почало виробляти обладнання і оснащення для тваринницьких господарств[2][3].

Після створення восени 1973 року міністерства машинобудування для тваринництва і кормовиробництва СРСР 4 грудня 1973 року, завод був підпорядкований міністерству.[4] . У 1985 році Постановою Кабінету міністрів УРСР заводу було виділено 18 тис. [Рубль СССР| рублів] для надпланового виробництва в 1985 році товарів народного споживання[5]

У серпні 1989 року заводу було доручено освоїти виробництво кормороздавальників для тракторів ХТЗ Т-08[6].

За радянських часів чисельність працівників підприємства становила до 800 осіб[1].

У травні 1995 року Кабінет Міністрів України включив завод до переліку підприємств, що підлягають приватизації протягом 1995 року[7], надалі державне підприємство було перетворено на відкрите акціонерне товариство. У серпні 1997 року завод був включений в перелік підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України[8].

Наприкінці 1990-х років основною спеціалізацією підприємства стало виробництво ґрунтообробних машин і знарядь (борін, культиваторів), а також запасних частин для них[2].

Економічна криза, що почалася 2008 року ускладнила становище заводу (були порушені ділові зв'язки між замовниками та постачальниками), у 2010 році становище стабілізувалося (хоча 2010 рік завод завершив із збитками в розмірі 2,3 млн. гривень). До початку 2011 року обсяги виробництва досягли 70 % від докризового рівня, але чисельність працівників зменшилася до 400 людей[2].

Станом на початок грудня 2012 року, підприємство випускало десять моделей ґрунтообробних машин під різні класи тракторів, а також ремкомплекти для трьох моделей транспортерів відведення органічних відходів (ТСГ-2Б, ТСГ-3Б і ТСГ-160[1].

У січні 2013 року Міністерство аграрної політики та продовольства України внесло завод в число підприємств-постачальників сільгоспмашин, поставки яких для агропромислового комплексу України фінансуються з коштів державного бюджету України[9]. Проте, до осені 2013 року становище заводу залишалося не цілком стабільним[10].

Сучасний стан

ред.

Підприємство випускає сільськогосподарські машини під торговою маркою «Галещина Машзавод», при цьому деякі зразки продукції, що випускає підприємство, названі на честь героїв творів М. В. Гоголя[2].

Примітки

ред.
  1. а б в Чому зажурилися «Вакула» й «Панько» // газета «Зоря Полтавщини» від 4 грудня 2012
  2. а б в г д « Кожен із новостворених агрегатів ми називаємо іменами гоголівськіх героїв. Приміром, є у нас дискова борона „Солоха“, культиватори „Козак Пацюк“ та „Вакула“»
    Анатолій Васевич. Полтавська марка // газета «Зоря Полтавщини» від 18 січня 2011
  3. Новая Галещина // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 18. М., «Советская энциклопедия», 1974. стр.43
  4. Постановление Совета Министров СССР № 876 от 4 декабря 1973 года «Вопросы организации Министерства машиностроения для животноводства и кормопроизводства»
  5. Постановление Совета Министров УССР от 12 марта 1985 г. N 111. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  6. Постанова Ради міністрів УРСР № 257 від 2 серпня 1989 р. «Про виробництво в 1990—1995 роках малогабаритних тракторів Т-08 і сільськогосподарських знарядь до них для особистих підсобних господарств громадян і сімейного орендного підряду»
  7. Постанова Кабінету міністрів України № 343а від 15 травня 1995 р. «Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році». Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  8. Постанова Кабінету міністрів України № 911 від 21 серпня 1997 р. «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави». Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  9. Минагропрод утвердило на 2013 г. перечень и предельные цены на сельхозтехнику и оборудование для АПК [Архівовано 30 червня 2018 у Wayback Machine.] // «Транспортный бизнес Украины» от 28 января 2013
  10. Заборгованість із заробітної плати на промислових підприємствах області складає майже 50 % [Архівовано 30 червня 2018 у Wayback Machine.] // міський інформаційни портал «Vpoltave.INFO» от 18 октября 2013

Посилання

ред.