Гаккебуш Михайло Михайлович

Михайло Михайлович Гаккебуш (10 лютого 1874 — 2 квітня 1929, Париж) — журналіст, публіцист. Брат Валентина та Любові Гаккебуш.

Гаккебуш Михайло Михайлович
Народився1874[1][2][3]
Помер1929[3]
Діяльністьпубліцист
Alma materісторико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd

Закінчив історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету. Співпрацював у газеті «Київське слово». З 1904 по 1905 роки випускав в Москві газету «Русская Правда»[4]. Коли газету було закрито, Гаккебушу довелося виїхати за кордон. Він повернувся після виходу Маніфесту 17 жовтня. Працював в газеті «Биржевые ведомости». Є автором книг «Максимилиан Робеспьер» (1898, під псевдонімом «Кусторубов»[5]), «Мария Башкирцева и Нерон» (1898), «Воскресший Лазарь» (1905), «Об автономии Польши» (1906)[6].

У 1914 році змінив прізвище на «Горєлов»[7]. Емігрував в Берлін, де в 1921 році видав книгу «На реках Вавилонских: заметки беженца»[8].

Архів Михайла Гаккебуша зберігається в Пушкінському Домі в Санкт-Петербурзі[9].

Примітки

ред.
  1. NUKAT — 2002.
  2. MAK
  3. а б Чеська національна авторитетна база даних
  4. ЭСБЕ/Русская Правда, московская газета — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 25 жовтня 2022.
  5. ГАККЕБУШ МИХАИЛ МИХАЙЛОВИЧ. Словарь Онлайн (рос.). Процитовано 25 жовтня 2022.
  6. ГАККЕБУШ МИХАИЛ МИХАЙЛОВИЧ. Краткая биографическая энциклопедия. 2012
  7. Фидлер, Ф. Ф.; Азадовский, Константин (2008). Из мира литераторов: характеры и суждения (рос.). Новое литературное обозрение. ISBN 978-5-86793-544-3.
  8. Глава 6. Что же в действительности произошло в 1917 году? | Румянцевский музей. www.rummuseum.ru. Процитовано 25 жовтня 2022.
  9. Публикации ИРЛИ РАН > Личные фонды Рукописного отдела > -Г- > Гаккебуш Михаил Михайлович. web.archive.org. 29 вересня 2007. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 25 жовтня 2022.