Гай Меній (лат. Gaius Maenius; ? — після 314 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 338 року до н. е.

Гай Меній
лат. C. Maenius P.f.P.n.
Народився невідомо
Стародавній Рим
Помер після 314 до н. е.
невідомо
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, державний та військовий очільник
Суспільний стан шляхтич[d][1]
Посада цензор Стародавнього Риму, диктатор, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2][3]
Військове звання консул
Термін 338 рік до н. е.
Попередник Квінт Публілій Філон
Наступник Публій Елій Пет
Батько Публій Меній
Мати невідомо
Діти Maeniusd

Життєпис ред.

Походив з плебейського роду Меміїв.

У 338 році до н. е. його обрано консулом разом з Луцієм Фурієм Каміллом. Того року тривала війна з латинськими племенами. Меній отримав у розпорядження флот, який вів бойові дії проти ворожого флоту уздовж Лаціума. За свою звитягу отримав тріумф. Також встановлено ростральну трибуну між Форумом та Корміцієм, що була прикрашена носами антійських кораблів.

У 320 році до н. е. Гая Менія призначено диктатором для розслідування змови римських патриціїв із знатними родинами Капуї. Йому вдалося викрити змовників. Втім внаслідок інтриг Меній вимушений був піти у відставку. Згодом він представ перед судом за свої дії на посаді диктатора, але його було виправдано.

У 318 році до н. е. його було обрано цензором разом з Луцієм Папірієм Крассом. На цій посаді він дозволив будівництво балконів на будинках навколо форуму з тим, щоб мешканці цих будинків отримали можливість спостерігати за іграми, що там проходили. Ця галерея балконів на честь Менія отримала назву Меніана.

У 314 році до н. е. його вдруге призначено диктатором для розслідування змови очільників Капуї із самнітами (справа відбувалася під час Другої Самнітської війни).

З того часу про подальшу долю Гая Менія згадок немає.

Джерела ред.

  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
  3. Любкер Ф. Maenii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 808.