Гай Клавдій Нерон (лат. Gaius Claudius Nero; ? — після 201 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 207 до н. е., цензор 204 до н. е., учасник Другої пунічної війни.

Гай Клавдій Нерон
лат. C. Claudius Ti.f.Ti.n. Arn. Nero
Народивсяневідомо
Стародавній Рим
Померпісля 201 до н. е.
невідомо
ГромадянствоРимська республіка
Діяльністьполітик, державний та військовий діяч
Знання мовлатина
УчасникBattle of Grumentumd
Суспільний станпатрицій[d][1]
Посадаконсул
Термін207 до н. е.
ПопередникМарк Клавдій Марцелл
НаступникЛуцій Ветурій Філон
РідКлавдії
БатькоТиберій Клавдій Нерон
Матиневідомо
ДітиTiberius Claudius Nerod
Нагороди

Життєпис

ред.

Походив з патриціанського роду Клавдіїв. Син сенатора Тиберія Клавдія Нерона. 215 року до н. е. був начальником кінноти у диктатора Марка Клавдія Марцелла. Спочатку з успіхом воював проти карфагенян під Нолою, згодом на Сицилії.

у 212 році до н. е. став претором. Відіграв важливу роль у захопленні Капуї. Того ж року з військом у 6 тисяч піхоти та 300 кіннотників переправився до Іспанії, де приєднав до своїх сил ще 6 тисяч піхоти та 800 кіннотників. З цим військом рушив до Таррагони. На півдні півострова блокував Гасдрубала Барку. Проте останній під виглядом перемовин щодо відплиття карфагенян до Африки зумів обдурити Нерона й вислизнути з пастки. 211 року до н. е. повернувся до Італії. Тут допомагав проконсулам Аппію Клавдію Пульхру та Квінту Фульвію Флакку у боротьбі з Ганнібалом.

У 207 році до н. е. його обрано консулом разом з Марком Лівієм Салінатором. Головним завданням консулів було не допустити з'єднання Гасдрубала Барки зі своїм братом Ганнібалом. Клавдій рушив на південь проти останнього. У битвах при Венузії та Грументі римський консул зумів завдати поразки карфагенянам й змусити їх відступити у Брутіум. Тут Клавдій Нерон почув звістку, що Гасдрубал вже перетнув Альпи. Тоді поставивши невеликий заслон проти Ганнібала, таємно рушив через усю Італію до Марка Лівія Салінатора. Тут об'єднані війська у битві при Метаврі розбили армію Гасдрубала Барки. За це Клавдій отримав тріумф.

У 204 році до н. е. його обрано цензором разом з Марком Лівієм Салінатором. Втім вони із самого початку почалися гиркатися, особливо це стосувалося спроби Лівія приховати свої статки й зловживання. Гай Клавдій намагався відняти у свого колеги право на коня, але марно. Вони лише зуміли провести перепис військового населення, яке склало 214 тисяч вояків. 201 року до н. е. він очолив посольства до Птолемея V Епіфана, царя Єгипту, з приводу укладання союзу проти Македонії. Подальша доля невідома.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Тит Лівій. Ab urbe condita 27, 43–51. (лат.)
  • Полібій. Історія (Ἰστορίαι), VIII, 3.6, IX, 27.2, XXII, 12.11. (гр.)
  • Fasti Capitolini (лат.)
  • A Dictionary of Greek and Roman biography and mythology. By various writers. Ed. by William Smith. Illustrated by numerous engravings on wood. Author: Smith, William, Sir, ed. 1813-1893.[1] (англ.)
  • Wolfgangus Will, "C. Nero, C. [I 17]" // Der Neue Pauly vol. 3 (Stutgardiae: Metzler, 1997. ISBN 3-476-01473-8) col. 10. (нім.)