Відкрити головне меню

Газоконденсатний поклад (рос.газоконденсатная залежь, англ. gas condensate field; нім. Gaskondensatlager n) – індивідуальне скупчення в надрах у пароподібному стані бензино-гасових вуглеводнів та їх аналогів, які при ізотерміч. зниженні пластового тиску випадають у вигляді газового конденсату.

До Г.п. звичайно відносять поклади із вмістом конденсату не нижче 5–10 г/м3. Можуть бути приурочені до будь-яких пасток і колекторів. За джерелом рідких вуглеводнів виділяють первинні Г.п. (утворені на глибинах понад 3,5 тис. м) і вторинні, що формуються шляхом випаровування частини нафт. суміші.

За термобаричним станом розрізняють насичені і ненасичені Г.п.

Утворення Г.п. пов’язане з ретроградними явищами (зворотним випаровуванням і зворотною конденсацією), які ґрунтуються на здатності рідких вуглеводнів при певних термобаричних умовах розчинятися в стиснених газах і конденсуватися з останніх під час зниження тиску. Г.п. характеризується вмістом стабільного конденсату, тиском максимальної конденсації при різних температурах і тиском початку конденсації, складом пластового газу і конденсату, потенційним вмістом рідких вуглеводнів (С5Н12+вищі) і т.д.

Звичайно визначають вихід конденсату в г/м³ – кількість рідкої фази, яка виділяється з 1 м3 газу при певному тиску і температурі в промислових умовах (т.зв. сирий конденсат). Вміст конденсату для Г.п. коливається від 5-10 до 500-1000 г/м3 природного газу родовища.

ЛітератураРедагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
  • В. Г. Суярко. Прогнозування, пошук та розвідка родовищ вуглеводнів. Харків: Фоліо. 2015. 413 с.
  • Білецький В. С., Орловський В. М., Вітрик В. Г. Основи нафтогазової інженерії. Харків: НТУ «ХПІ», Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Київ: ФОП Халіков Р.Х., 2018. 416 с.