Відкрити головне меню

Гадюка сеоанська

вид плазунів
Гадюка сеоанська
Vipera seoanei 06.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Родина: Гадюкові (Viperidae)
Підродина: Гадюкові (Viperinae)
Рід: Гадюка (Vipera)
Вид: Гадюка сеоанська
Біноміальна назва
Vipera seoanei
Lataste, 1879
Мапа поширення Vipera seoanei.
Мапа поширення Vipera seoanei.
Синоніми
* Vipera berus seoanei Lataste, 1879
  • [Pelias] seoanei A.F. Reuss, 1927
  • Vipera seoanei
    Saint-Girons & Duguy, 1976
  • Vipera seoanei seoanei
    Braña & Bas, 1983
  • Vipera (Vipera) seoanei
    Obst, 1983
  • Vipera seoannei Bon, 1987 (ex errore)
  • V[ipera]. seoanei latastei
    — González, 1991 (ex errore?)[1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Vipera seoanei
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Vipera seoanei
EOL logo.svg EOL: 790152
ITIS logo.svg ITIS: 635001
IUCN logo.svg МСОП: 61594
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 110211

Гадюка сеоанська (Vipera seoanei) — вид отруйної змії родини Гадюкові (Viperidae).

НазваРедагувати

Гадюка названа на честь іспанського натурліста XIX століття Віктора Лопеса Сеоане.

ОписРедагувати

Тіло завдовжки до 75 см. Вона схожа на гадюку звичайну, відрізняється лиш піднятим догори носом та тим, що у центральній частині голови щитни фрагментарні. Забарвлення у сеоанської гадюки мінливе: переважно бежевого кольору, але можуть бути він світло-коричневого до сірого з мінливим малюнком. Отрута змії дуже сильна, але летальних випадків серед людей не зареєстровано, бо змія кусає неоохоче та мешкає переважно далеко від людських поселень.

ПоширенняРедагувати

Гадюка сеоанська поширена на півночі Іспанії та Португалії.

ПриміткиРедагувати

  1. McDiarmid RW, Campbell JA, Touré T. 1999. Snake Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference, Volume 1. Herpetologists' League. 511 pp. ISBN 1-893777-00-6 (series). ISBN 1-893777-01-4 (volume).

ПосиланняРедагувати

  • Golay P, Smith HM, Broadley DG, Dixon JR, McCarthy CJ, Rage J-C, Schatti B, Toriba M. 1993. Endoglyphs and Other Major Venomous Snakes of the World: A Checklist. Geneva: Azemiops. 478 pp.
  • Lataste F. 1879. Diagnose d'une vipère nouvelle d'Espagne. Bulletin de la Société zoologique de France 4: 132. («Vipera berus seoanei, nov. subsp.»)
  • Mertens R, Müller L. 1928. Liste der amphibien und reptilen Europes. Abh. Senckenb. Naturf. Ges. 45: 1-62.