Відкрити головне меню

Гаджега Юлій Петрович (псевдонім — Юлій Русак; 16 січня 1879, Руське Поле, Закарпаття, Австро-Угорщина — 1 грудня 1947, Львів, УРСР) — історик, журналіст, письменник, релігійний і культурний діяч-москвофіл. Доктор богослов'я.

Юлій Гаджега
Ім'я при народженні Юлій Петрович Гаджега
Псевдо Юлій Русак
Народився 16 січня 1879(1879-01-16)
Руське Поле
Помер 1 грудня 1947(1947-12-01) (68 років)
Львів
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Чехословаччина Чехословаччина
УРСР
Діяльність журналіст, історик, письменник
Науковий ступінь доктор богослов'я
Володіє мовами Русинська

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився в селі Руське Поле (нині село Тячівського району Закарпаття). Закінчив богословський факультет Будапештського університету (1900). 1902 року висвячений на священика; у 1904—1907 роках — помічник священика в місті Шаторальяуйхей (Угорщина); у 1907—1933 і 1945—1947 роках — професор богослов'я Ужгородської духовної семінарії. В 1933—1945 роках — на пенсії.

Наприкінці 1919 року увійшов до складу недовгочасної Директорії Підкарпатської Русі.

Одночасно з обов'язками священика й викладача займався науковою та публіцистичною діяльністю. Писав книги й статті (російською мовою) світського та духовного характеру, праці на історичну тематику, досліджував, зокрема, наукову діяльність історика Юрія Венеліна, історію Ужгородської духовної семінарії і товариства св. Василія Великого. Засуджував насадження атеїстичних поглядів у СРСР. Перед визволенням Закарпатської України Червоною армією офіційно відмовився від громадської і літературної діяльності, але все-таки був засуджений.

Помер у в'язниці міста Львів.

7 жовтня 1992 року реабілітований президією Закарпатського обласного суду.

ТворчістьРедагувати

  • Статьи по вопросам «православия», народности и католичества. — Ужгород, 1921.
  • Руководство по изучению вопроса воссоединения восточной и западной церквей. — Ужгород, 1922.
  • История Общества св. Василия Великого и речь ко дню 60-летия от его учреждения. — Ужгород, 1925.
  • Краткий обзор научной деятельности Юрия Ивановича Венелина (Гуцы): Лекция, читанная 4/XI. 1926 г. — Ужгород, 1927.
  • Два исторических вопроса: (Старожилы ли карпатороссы и о началах христианской религии на Подкарпатской Руси). — Ужгород, 1928.
  • История Ужгородской богословской семинарии в ее главных чертах. — Ужгород, 1928.
  • Проклятие коммунизму — большевизму. — Ужгород, 1937.
  • Коммунисты-фарисеи. — Ужгород, 1938.
  • Воспоминания. — Ужгород, 1938.

ЛітератураРедагувати

  • Довганич О. Д. Роки лихоліття: невідомі сторінки і трагічні долі. — Ужгород, 1995.

Джерела та літератураРедагувати