Гагер світлогорлий
| Гагер світлогорлий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cyanolyca armillata (Gray, 1845) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cyanocorax armillatus Cyanocitta armillata Xanthura quindiuna | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Га́гер світлогорлий[2] (Cyanolyca armillata) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae). Мешкає в Андах. Раніше вважався конспецифічним з масковим гагером.
Опис
ред._(20584776731).jpg)
Довжина птаха становить 30-34 см, вага 100-210 г. Забарвлення переважно синє, лоб, тім'я і горло дещо блідіші. Крила і хвіст більш темні, з фіолетовим відтінком, крайні стернові пера знизу чорні. На обличчі чорна маска, горло окаймлене чорною смугою. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорнуваті.
Підвиди
ред.Виділяють три підвиди:[3]
- C. a. meridana (Sclater, PL & Salvin, 1876) — Анди на північному заході Венесуели (Кордильєра-де-Мерида);
- C. a. armillata (Gray, GR, 1845) — Східний хребет Колумбійських Анд і Анди на крайньому заході Венесуели (Тачира);
- C. a. quindiuna (Sclater, PL & Salvin, 1876) — Анди в Колумбії і на півночі Еквадору (схід Карчі, північний захід Напо).
Деякі дослідники виділяють підвид C. a. quindiuna у окремий вид Cyanolyca quindiuna[4].
Поширення і екологія
ред.Світлогорлі гагери мешкають у Венесуелі, Колумбії і Еквадорі. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, віддають перевагу вторинним лісам і порослим бамбуком галявинам. Зустрічаються парами або сімейними зграйками, на висоті від 1600 до 3200 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Ведуть деревний спосіб життя. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають на стовбурах дерев і серед епіфітів, іноді також ягодами і стиглими плодами. Сезон розмноження триває з червня по жовтень.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Cyanolyca armillata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 06 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 вересня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Cyanolyca quindiuna: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 06 вересня 2022
Джерела
ред.- Madge, S.; H. Burn (1999). Crows and Jays. Princeton University Press. ISBN 0-7136-5207-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |