Гагер малий
| Гагер малий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cyanolyca nanus (Du Bus de Gisignies, 1847) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cyanocorax nanus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Га́гер малий[2] (Cyanolyca nanus) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae)[3]. Ендемік Мексики.
Опис ред.
Малий гагер є найменшим представником родини воронових. його довжина становить 20-23 см, вага 40-42 г. Забарвлення переважно синє, спина має коринювато-сірий відтінок, крила і хвіст темно-сині, нижня сторона хвоста чорна. Лоб і горло світло-сині. На обличчі чорна "маска". Очі червонувато-карі, дзьоб і лапи чорні.
Поширення і екологія ред.
Малі гагери мешкають в горах на південному сході Мексики, від центрального Веракруса до Пуебли і північної Оахаки (зокрема в горах Сьєрра-Хуарес[en] і Сьєрра-Мікстека[en]), а також в долині Тангохо на сході Керетаро і на північному сході Ідальго. Вони живуть у вологих гірських субтропічних лісах, віддають перевагу мішаним сосново-дубово-ялицевим лісам з великою кількістю епіфітів. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 1400 до 3200 м над рівнем моря, у центрі і на півдні ареалу на висоті понад 1670 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з зебровими різжаками. Живляться комахами.
Малі гагери є моногамними птахами, гніздування у них починається наприкінці березня. Пара птахів будує чашоподібне гніздо, яке робиться з гілок і рослинних волокон. Насиджують самиці, а самці тим часом шукають їжу і охороняють гніздо. За пташенятами доглядають і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні підля вилуплення, через 10 днів вони приєднуються до зграй разом з іншими молодими птахами.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція малих гагерів становить від 2500 до 10000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Cyanolyca nanus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 06 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 вересня 2022.
Джерела ред.
- Madge, S.; H. Burn (1999). Crows and Jays. Princeton University Press. ISBN 0-7136-5207-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |