Гавриленко Іван Михайлович
Іва́н Миха́йлович Гавриле́нко (нар. 14 лютого 1990 — пом. 22 квітня 2022) — молодший сержант Збройних сил України, ветеран російсько-української війни.
Гавриленко Іван Михайлович | |
---|---|
Молодший сержант | |
Загальна інформація | |
Народження | 14 лютого 1990 |
Смерть | 22 квітня 2022 (32 роки) |
Поховання | Верхньодніпровськ |
Національність | українець |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | ГУР |
Формування | |
Війни / битви | російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
ред.Народився 14 лютого 1990 року. Навчався в школі № 2 міста Верхньодніпровськ. З 2008 року служив в елітних військах морської піхоти в Автономній Республіці Крим. Був розвідником 1-го розвідувального відділення розвідувального взводу у 1-му окремому батальйоні морської піхоти.
Брав участь у спротиві окупації Криму в 2013—2014 роках. Під час спроби анексії півострова залишився вірним присязі та народу України і у 2014 році підписав контракт у Миколаєві, куди передислокувалася 1-й окремий Феодосійський батальйон морської піхоти, де Гавриленко обіймав посаду заступника командира взводу. Брав безпосередню участь в АТО та ООС.
У перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну повернувся з-за кордону. У березні 2022 року брав участь в обороні Київщини (Ірпінь, Буча) у складі 10-го загону Головного управління розвідки Міністерства оборони України, брав участь в засадних, диверсійних діях у тилу ворога та повітряних операціях до окупованого Маріуполя.
Під час повної блокади Маріуполя Гавриленко у складі екіпажу гелікоптерів Мі-24 та Мі-8 неодноразово здійснював безпрецедентні та вкрай небезпечні вильоти до Маріупольського гарнізону, оточеного ворогом заводу «Азовсталь». Здійснював перші успішні евакуації і авіапрориви з підкріпленням, медикаментами, засобами зв'язку та озброєнням з оточення.
Під час свого останнього бойового вильоту в ніч проти 5 квітня 2022 року бойовий вертоліт Мі-8, на якому перебував Гавриленко, підбили російські окупанти. Намагаючись пробратися до українських сил, підірвався на розтяжці та потрапив у полон[1]. Декілька тижнів перебував у дуже важкому стані, зазнавши комбінованих травм обох ніг, перелому правої гомілки та опіків 60 % тіла. Лікувався у військовому шпиталі в окупованому Мелітополі[2], проте не отримавши належної медичної допомоги, помер у полоні 22 квітня[3].
Прощання та панахида за Іваном Гавриленком відбулися 28 травня в центрі міста Верхньодніпровськ Кам'янського району Дніпропетровської області. Похований на Алеї Слави центрального кладовища міста Верхньодніпровськ[4].
Нагороди
ред.- Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (10 квітня 2014);
- Орден «За мужність» III ступеня (4 грудня 2015);
- Нагрудний знак «Учасник АТО»;
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (17 лютого 2016);
- Медаль «Захиснику Вітчизни» (23 липня 2016);
- Почесний нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» III ступеня (наказ начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних сил України від 27 жовтня 2017 року № 500);
- Орден «За мужність» II ступеня (посмертно, 24 серпня 2023).
Увічнення пам'яті
ред.- У ліцеї № 2 міста Верхньодніпровськ, де навчався Іван Гавриленко, встановлено меморіальну дошку на його честь[3].
Джерела
ред.- Указ Президента України від 4 грудня 2015 року № 680/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 23 липня 2016 року № 310/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Примітки
ред.- ↑ Доба 41: Останній політ. M86. Процитовано 8 червня 2024.
- ↑ Дим, Нестор (9 квітня 2022). Двоє українських військових потрапили в полон після збиття Мі-8 під Маріуполем, — росЗМІ. Новинарня. Процитовано 8 червня 2024.
- ↑ а б Пам'яті загиблих Героїв. Верхньодніпровська міська територіальна громада. 24 травня 2024. Архів оригіналу за 6 серпня 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
- ↑ Прощання та панахида за загиблим воїном Гавриленко Іваном Михайловичем. Верхньодніпровська міська територіальна громада. 27 травня 2022. Архів оригіналу за 6 серпня 2024. Процитовано 8 червня 2024.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |