Гавриленко Іван Михайлович

український військовик

Іва́н Миха́йлович Гавриле́нко (нар. 14 лютого 1990 — пом. 22 квітня 2022) — молодший сержант Збройних сил України, ветеран російсько-української війни.

Гавриленко Іван Михайлович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження14 лютого 1990(1990-02-14)
Смерть22 квітня 2022(2022-04-22) (32 роки)
ПохованняВерхньодніпровськ
Національністьукраїнець
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ ГУР
Формування
Війни / битвиросійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2016
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня

Життєпис

ред.

Народився 14 лютого 1990 року. Навчався в школі № 2 міста Верхньодніпровськ. З 2008 року служив в елітних військах морської піхоти в Автономній Республіці Крим. Був розвідником 1-го розвідувального відділення розвідувального взводу у 1-му окремому батальйоні морської піхоти.

Брав участь у спротиві окупації Криму в 2013—2014 роках. Під час спроби анексії півострова залишився вірним присязі та народу України і у 2014 році підписав контракт у Миколаєві, куди передислокувалася 1-й окремий Феодосійський батальйон морської піхоти, де Гавриленко обіймав посаду заступника командира взводу. Брав безпосередню участь в АТО та ООС.

У перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну повернувся з-за кордону. У березні 2022 року брав участь в обороні Київщини (Ірпінь, Буча) у складі 10-го загону Головного управління розвідки Міністерства оборони України, брав участь в засадних, диверсійних діях у тилу ворога та повітряних операціях до окупованого Маріуполя.

Під час повної блокади Маріуполя Гавриленко у складі екіпажу гелікоптерів Мі-24 та Мі-8 неодноразово здійснював безпрецедентні та вкрай небезпечні вильоти до Маріупольського гарнізону, оточеного ворогом заводу «Азовсталь». Здійснював перші успішні евакуації і авіапрориви з підкріпленням, медикаментами, засобами зв'язку та озброєнням з оточення.

Під час свого останнього бойового вильоту в ніч проти 5 квітня 2022 року бойовий вертоліт Мі-8, на якому перебував Гавриленко, підбили російські окупанти. Намагаючись пробратися до українських сил, підірвався на розтяжці та потрапив у полон[1]. Декілька тижнів перебував у дуже важкому стані, зазнавши комбінованих травм обох ніг, перелому правої гомілки та опіків 60 % тіла. Лікувався у військовому шпиталі в окупованому Мелітополі[2], проте не отримавши належної медичної допомоги, помер у полоні 22 квітня[3].

Прощання та панахида за Іваном Гавриленком відбулися 28 травня в центрі міста Верхньодніпровськ Кам'янського району Дніпропетровської області. Похований на Алеї Слави центрального кладовища міста Верхньодніпровськ[4].

Нагороди

ред.

Увічнення пам'яті

ред.
  • У ліцеї № 2 міста Верхньодніпровськ, де навчався Іван Гавриленко, встановлено меморіальну дошку на його честь[3].

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. Доба 41: Останній політ. M86. Процитовано 8 червня 2024.
  2. Дим, Нестор (9 квітня 2022). Двоє українських військових потрапили в полон після збиття Мі-8 під Маріуполем, — росЗМІ. Новинарня. Процитовано 8 червня 2024.
  3. а б Пам'яті загиблих Героїв. Верхньодніпровська міська територіальна громада. 24 травня 2024. Архів оригіналу за 6 серпня 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
  4. Прощання та панахида за загиблим воїном Гавриленко Іваном Михайловичем. Верхньодніпровська міська територіальна громада. 27 травня 2022. Архів оригіналу за 6 серпня 2024. Процитовано 8 червня 2024.