Відкрити головне меню

Габашвілі Катерина Ревазівна

грузинська письменниця та громадська діячка

Катерина Ревазівна Габашвілі (уроджена — Тархнішвілі (თარხნიშვილი)) (груз. ეკატერინე რევაზის ასული გაბაშვილი); 16 червня 1851, Горі, Російська імперія — 7 серпня 1938) — грузинська письменниця та громадська діячка. Одна з перших грузинських феміністок і активісток у боротьбі за права жінок.

Габашвілі Катерина Ревазівна
груз. ეკატერინე გაბაშვილი
Ekaterine Gabashvili.jpg
Народилася 16 червня 1851(1851-06-16)
Горі, Тифліська губернія, Російська імперія[1]
Померла 7 серпня 1938(1938-08-07)[1] (87 років)
Akhalkalaki[d], Грузинська РСР, СРСР
Поховання Дідубійський пантеон
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Georgia (1918–1921).svg Грузинська Демократична Республіка
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність письменниця
Мова творів грузинська і російська

Commons-logo.svg Габашвілі Катерина Ревазівна у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Народилася в аристократичній родині. Представниця княжого роду.

Похована у Тбілісі на Дідубійському пантеоні.

ТворчістьРедагувати

Катерина Габашвілі — видатна представниця грузинського критичного реалізму. Одна з перших ввела до грузинської літератури малий прозовий жанр — невеличке оповідання, есе. Літературні погляди письменниці сформувалися під впливом російських революційних демократів і «шістдесятників» XIX століття, особливий вплив на її творчість надав Ілля Чавчавадзе.

Дебютувала у прозі в 1870 році в газеті «Дроеба» («Час»).  

У своїх творах (романах та оповіданнях) зображала безправне життя селянства, соціальні та економічні суперечності грузинського села, зокрема, сільського вчителювання у Грузії другої половини XIX століття. (оповідання «Роман у Дідіхеві», 1881, «Кона», 1881, «Орена і Куче», 1883), створювала образи сільської інтелігенції, що віддає свої сили трудовому селянству (повісті «Сільський вчитель» — «Соплис масцавлебели», «Гамарджвебули Ніко» та інші). Ряд романів зображає трагічну долю жінки в умовах соціальної нерівності («Різні весілля» — «Схва да схва гвари корцили», 1881, «Обезкрилена» — «Пртебдагледжілі», 1912), процес деградації грузинської феодальної аристократії («Бенуар № 3», 1898).

Крім того, перу Катерини Габашвілі належать оповідання для дітей («Лурджа Магдані», «Сім'я Мшіерадзе», «Тінас Лекурі», «Чвені каклис хе» та інші).

В кінці життя видала спогади, випустила кілька збірок вибраних творів.

У 1955 році за мотивами одного з найбільш досконалих оповідань Габашвілі режисери Тенгіз Абуладзе та Реваз Чхеїдзе зняли художній фільм «Лурджа Магдани», відзначений нагородами Каннського кінофестивалю (1956) та кінофестивалю в Единбурзі (1956).

ЛітератураРедагувати

  • Хаханов А. С., Очерки по истории грузинской словесности, в. 4-х тт. — М., 1906;
  • Барамидзе А., Радиани Ш., Жгенти Б., История грузинской литературы. — Тб., 1958.
  • Д. Е. Габашвили Е. // Литературная энциклопедия, — Т. 2.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Габашвили Екатерина Ревазовна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.