Віфінія або Вітинія[1] (дав.-гр. Βιθυνία, тур. Bitinya) — історичний край, держава (бл. 297 до н. е. — бл. 74 до н. е.) на північному заході Анатолії (Малої Азії), провінція Римської імперії (з бл. 74 до н. е.). Назва походить від імені народу віфіни, що разом з іншими фракійцями переселилися до Малої Азії з Балкан ймовірно в якийсь момент після краху епохи бронзи або під час ранньої залізної доби.

Віфінія
бл. 297 до н. е. — бл. 74 до н. е.
Віфінія і сусідні регіони Анатолії
Розташуванняпівнічна Анатолія
Історичні столиціНікомедія, Нікея
Племенавіфини, тіни, фракійці
Римська провінціяВіфінія
Віфінія на мапі Римської імперії

Історія

ред.

Спочатку віфінські володарі визнавали владу Лідії, згодом — Персії. Після вторгнення до Малої Азії військ Александра Македонського, цар Бас відмовився визнавати його владу. У 297 до н. е. син Баса Зіпойт I, відбивши черговий напад македонців, оголосив Віфінію незалежною державою. Її столицею стала Нікея.

Нікомед I для захисту від зовнішніх ворогів запросив до Малої Азії войовничі кельтські племена галатів, поступившись на їхню користь частиною території Віфінії, що з того часу отримала назву Галатія. Столиця держави була перенесена до збудованого на руїнах Астаку нового міста, яке на честь царя отримало назву Нікомедії.

З появою в регіоні римлян, віфінські володарі намагалися підтримувати з ними союзницькі відносини. У 75 до н. е. цар Нікомед IV Філопатор, який не мав дітей, заповів свою державу Риму. Після його смерті у наступному році Віфінія була перетворена на римську провінцію.

Згадується у Повісті врем'яних літ:

«Іде Русь на Цареград, скідій десять тисяч».

І як прийшли вони, і пристали [до берега],

І стали воювати країни Віфінські,

І полонили їх по Понту аж до Іраклія

І до землі Фофлагонської.

Володарі Віфінії

ред.

Примітки

ред.
  1. Український правопис 2019, § 123. Буквосполучення th у словах грецького походження (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 7 лютого 2021.

Посилання

ред.