Віро-Біч (Флорида)

місто, США, штат Флорида

Віро-Біч (англ. Vero Beach) — місто (англ. city) в США, адміністративний центр округу Індіан-Рівер штату Флорида. Населення — 15 220 осіб (2010[1]). Місто розташовано на Атлантичному океані на півночі флоридського Скарбового узбережжя й є частиною конурбації Великого Маямі.

Місто
Віро-Біч
англ. Vero Beach

Humiston Beach-Vero Beach.JPG

Координати 27°39′ пн. ш. 80°23′ зх. д. / 27.650° пн. ш. 80.383° зх. д. / 27.650; -80.383Координати: 27°39′ пн. ш. 80°23′ зх. д. / 27.650° пн. ш. 80.383° зх. д. / 27.650; -80.383

Країна США
Штат Флорида
Округ Індіан-Рівер
Дата заснування 1925
Площа 34,61 км²
Висота центру 4  м
Населення 15220 осіб (2010[1])
Густота населення 439,76  осіб/км²
Часовий пояс UTC−5, влітку UTC-4
Телефонний код 772
Поштовий індекс 32960 thru 32969
Код FIPS 1274150
GeoNames 4176409
Офіційний сайт covb.org
Віро-Біч. Карта розташування: США
Віро-Біч
Віро-Біч
Віро-Біч (США)
Віро-Біч. Карта розташування: Флорида
Віро-Біч
Віро-Біч
Віро-Біч (Флорида)

ІсторіяРедагувати

Доколумбова історіяРедагувати

Частини скелета людини була виявлена на північ від Вєро-Біч у поєднанні з рештками плейстоценних тварин у 1915 році. Знахідка була суперечливою, й думка, що людські останки датуються набагато пізніше плейстоцену, панувала протягом багатьох років. У 2006 році поблизу знахідки «Вєро людини» було знайдено зображення мастодонта або мамонта, вирізаного на кістці. Науково-криміналістична експертиза кістки виявила різьблення, що, ймовірно, було зроблено у плейстоцені.[2] Археологи з Мерсіхюрстського університету спільно з Комітетом старовинних островів льодовикового періоду (OVIASC) провели розкопки на майданчику Старої Вєро людини у Вєро-Біч у 2014–15 роках.[3] Починаючи з 2016 року, археологи з Флоридського атлантичного університету приєдналися до розкопок старовинної людини.[4]

Післяколумбійська історіяРедагувати

У 1715 році іспанський скарбовий флот зазнав аварії біля узбережжя Вєро-Біч. Одинадцять з дванадцяти іспанських суден, що перевозили тони срібла загинули в урагані. Залишки срібла привабили піратів. Група з 300 безробітних англійських корсарів під керівництвом Генрі Дженнінгса привласнили іспанське золото й срібло на суму 87 500 фунтів стерлінгів у своїх перших вчинках піратства.

У 1872 році капітан Аллен У. Естес офіційно встановив перший земельний патент між Атлантичним океаном та Лагуною Індіанської річки, після поселення у цьому районі в 1870 році.

У 1893 році через цю територію проклали Флоридську східно-бережну залізницю Генрі Флаглера.[5]

13 вересня 1919 року було засновано місто Вєро.[6][7]

У червні 1925 року Вєро було офіційно перейменовано на «Вєро-Біч» й переведено з повіту Сент-Люсі, у новоутворений повіт Індіан-Рівер, де стало адміністративним центром.[8]

Під час війни 1942 року ВМС США відібрали 6,1 км², що оточують муніципальний аеропорт Вєро-Біч для місця військово-морської авіаційної станції Форт-Пірська військово-морська амфібійна тренувальна база. Через практику бомбардувань, що проводилися під час Другої світової війни, багато похованих вибухових речовин, а посадові особи Армійського корпусу з 2014 року проводять постійні обшуки та очищення потенційно небезпечних предметів.[9][10]

У 1951 році було зведено Барберський міст від материка до бар'єрних островів. Пізніше він був знесений і замінений у 1995 році мостом Мерріл П. Барбер.[11]

У 1957 році компанія Piper Aircraft розпочала дослідження та розробки Вєро-Біч. У 1961 році компанія Piper Aircraft перевела до Вєро-Біч адміністративні та виробничі операцій після завершення будівництва.[12]

У 1965 році міст А1А через Себастьянський інлет з'єднав два бар'єрні острови.[5][13] У 1979 році було завершено будівництво мосту 17-ї вулиці, що дозволило отримати другу точку доступу від материкового Вєро-Біч до бар'єрних островів.

ГеографіяРедагувати

Віро-Біч розташоване за координатами 27°38′50″ пн. ш. 80°23′35″ зх. д. / 27.64722° пн. ш. 80.39306° зх. д. / 27.64722; -80.39306 (27.647220, -80.393136)[14]. За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 34,61 км², з яких 29,62 км² — суходіл та 4,99 км² — водойми.

КліматРедагувати

Вєро-Біч має вологий субтропічний клімат, з жарким та вологим літом та теплими, сонячними та сухими зимами. Середньорічна температура повітря — 22,6° С, щорічна висока температура 27,4° С й щорічна низька температура 17,8° С. В середньому у Вєро-Біч без морозу.[15]

ДемографіяРедагувати

Історія переписів
Перепис Населення Зміна в %
1920793
19302268186.0%
1940305034.5%
1950474655.6%
1960884986.5%
197011 90834.6%
198016 17635.8%
199017 3507.3%
200017 7052.0%
201015 220−14.0%
Оцінка 201817 236[16]13.2%
Десятилітній перепис в США[17]

Згідно з переписом 2010 року[1], у місті мешкало 15 220 осіб у 7505 домогосподарствах у складі 3946 родин. Густота населення становила 440 осіб/км². Було 10258 помешкань (296/км²).

Расовий склад населення:

До двох чи більше рас належало 1,8 %. Частка іспаномовних становила 10,7 % від усіх жителів.

За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 15,9 % — особи молодші 18 років, 55,7 % — особи у віці 18—64 років, 28,4 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 50,9 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 94,9 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 93,2 чоловіків також старших 18 років.

Середній дохід на одне домашнє господарство становив 81 110 доларів США (медіана — 39 182), а середній дохід на одну сім'ю — 117 060 доларів (медіана — 68 617). Медіана доходів становила 52 837 доларів для чоловіків та 32 907 доларів для жінок.[Прим. 1] За межею бідності перебувало 19,9 % осіб, у тому числі 25,4 % дітей у віці до 18 років та 10,1 % осіб у віці 65 років та старших.

Цивільне працевлаштоване населення становило 6496 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 20,7 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 16,4 %, роздрібна торгівля — 13,7 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 11,4 %.

ГосподарствоРедагувати

У Вєро-Біч є виробник авіації Piper Aircraft, що є найбільшим приватним роботодавцем у повіті Індіан-Рівер. Станом на липень 2015 року у Пайпер Ейркрафт працювало приблизно 750 осіб. Поза Пайпером, основна частина комерційної активності у Вєро-Біч займається туризмом, цитрусовою промисловістю та обслуговуванням.

ПляжіРедагувати

Пляжі у Вєро-Біч є частиною Скарбового узбережжя Флориди. Три основні громадські пляжі Вєро-Біч називаються Саут-Біч. Ці пляжі охороняються 9-17. 42 км пляжів розташовано у повіті Індіан-Рівер. У Вєро-Біч є також інші безкоштовні маршрути громадського доступу та доріжки з доступом до пляжу, такі як Ріомар-Біч, Сі-Ков, Сі-Грейп трейл, Секстон Плаза й Тюртл трейл.

Водний відпочинок в лагуні Індіанської річкиРедагувати

Лагуна Індіанської річки, що проходить через Вєро-Біч, утворює значну частину Внутрішньобережного водного шляху є центром для катання на човнах й каяках, риболовлі, водних лижах та дайвінгу.

КурортиРедагувати

Діснейський Вєро-Біцький курорт розташовано у Вабассо, невеликому містечку на північ від Вєро-Біч.

Історичний ДоджертаунРедагувати

Вєро-Біч є домом для історичного Доджертауна, колишньої весняної навчальної бази бейсбольної команди Лос-Анджелес Доджерс. Доджери покинули Вєро-Біч у 2008 році для нової бази у Глендейлі, штат Аризона. Тепер база слугує цілорічним багатоцільовим комплексом для спортсменів будь-якого віку.

 
Вєро-Біч був весняним будинком тренувань Лос-Анджелес Доджерс з 1948 року. до 2008 року.
 
Залізнична станція Вєро-Біч
 
Джунглеві сади джунглів Маккі

ТранспортРедагувати

Регіональний аеропорт Вєро Біч — громадський аеропорт, що розташовано на відстані однієї милі на північний захід від пляжу Вєро, який пропонує комерційне обслуговування літаків Elite Airways.

Вєро-Біч обслуговується маршрутами GoLine Bus.[18]

Магістраль Флоридської Східно-бережної залізниці (FEC) ділить Вєро-Біч, з активним постчанням у місті замовникам пиломатеріалів й будівельних виробів.  

ОсвітаРедагувати

  • Індіан-Рівер державний коледж — кампус Мюллера
  • Технічний коледж Скарбрвого узбережжя[19]

Відомі мешканціРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Річний дохід на особу, яка працювала на повну ставку. Оцінка в доларах 2015 року.

ДжерелаРедагувати

  1. а б в American FactFinder. Бюро перепису населення США. Процитовано 16-06-2019. (англ.)
  2. Purdy, Barbara A., Kevin S. Jones, John J. Mecholsky, Gerald Bourne, Richard C. Hurlbert Jr., Bruse J. MacFadden, Krista L. Church, Michael W. Warren, Thomas F. Jorstad, Dennis J. Stanford, Melvin J. Wachowiak, and Robert J. Speakman (November 2011). Earliest Art in the Americas: incised image of a proboscidean on a mineralized extinct animal bone from Vero Beach, Florida. Journal of Archaeological Science 38 (11): 2908–2913. doi:10.1016/j.jas.2011.05.022. 
  3. Begley, Janet (November 20, 2015). Mercyhurst University pulls out of Old Vero Man site excavations. TCPalm. Процитовано May 8, 2019. 
  4. Partnership-FAU/Harbor Branch. Old Vero Ice Age Sites Committee. Процитовано May 8, 2019. 
  5. а б A Brief History of Vero Beach, Sebastian, Fellsmere & Indian River County. verobeach.com. Процитовано May 8, 2019. 
  6. Vero Beach 100 History. Vero Beach Centennial. Процитовано May 8, 2019. 
  7. Vero Beach to celebrate centennial with year-long bash. TCPalm (en). February 28, 2018. Процитовано May 8, 2019. 
  8. Cooper, Pamela J. (2019). Where did Vero Beach get its name?. Vero Beach Centennial. Процитовано May 8, 2019. 
  9. Munitions search scheduled for Wednesday at South Beach Park – Vero News. veronews.com. Процитовано May 8, 2019. 
  10. Parts of South Beach Park in Vero Beach closed during search for buried WWII explosives. TCPalm (en). Процитовано May 8, 2019. 
  11. Thomas, Milt (April 1, 2019). History of Vero’s bridges immortalized with marker. Indian River Guardian (en). Процитовано May 8, 2019. 
  12. History. Piper (en-US). Процитовано May 8, 2019. 
  13. Vero Beach Florida History and Photos. messiahnj.org. Процитовано May 8, 2019. 
  14. Gazetteer. Бюро перепису населення США. Процитовано 16-06-2019. (англ.)
  15. Climate Vero Beach - Florida and Weather averages Vero Beach. www.usclimatedata.com. Процитовано November 10, 2015. 
  16. Population and Housing Unit Estimates. Процитовано 2 серпня 2019. 
  17. Census of Population and Housing. Census.gov. Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 4 червня 2015. 
  18. GoLineIRT.com - Indian River Transit - GoLine bus transit. golineirt.com. Процитовано December 18, 2017. 
  19. Treasure Coast Technical College. tctc.indianriverschools. 2019. Процитовано March 18, 2019. 
  20. Q&A: Gloria Estefan on her Florida hotels. USATODAY.com. Процитовано December 18, 2017. 
  21. Potter, Jerry (December 7, 2006). Fatherhood, golf keep Lendl busy. USA Today. Процитовано July 25, 2012. «He lives with his family in Florida, splitting time between Vero Beach and Bradenton» 
  22. RIEMENSCHNEIDER, Chris (July 28, 2009). Weather front: An interview with Alison Mosshart. Star Tribune. Процитовано July 27, 2012. «having spent her childhood in Vero Beach, Fla., where she fronted an emo-ish punk band» 

ПосиланняРедагувати