Відкрити головне меню

Віргіл Танасе (рум. Virgil Tănase, нар. 16 липня 1945 року в Галаці ) є французько-румунським письменником і режисером театру.

Віргіл Танасе
Народився 16 липня 1945(1945-07-16) (74 роки)
Галац, Румунія
Громадянство
(підданство)
Flag of Romania.svg Румунія
Flag of France.svg Франція
Діяльність письменник, драматург, перекладач, біограф
Володіє мовами французька[1]

Зміст

БіографіяРедагувати

Віргіл вивчав філологію в Бухарестському університеті (1963-1968) та режисуру театру в інституті "IL Caragiale" (1970-1974).

У 1977 році був висланий з Румунії за дисиденську діяльність.

Отримав літературну премію Латинського союзу та премію драматургії Румунської академії . У Парижі Віргіл отримав докторську ступінь з соціології та семіології мистецтва (1979) під керівництвом Роланда Бартса.

Опублікував близько п'ятнадцяти творів на французькій мові, ставив багато вистав у Франції та Румунії , викладав історію мистецтв в Міжнародному інституті образотворчого та звукового мистецтва в Еланкурі (Івелін) .

Був директором Румунського культурного інституту Парижа з 1993 по 1997 рр. Та з 2001 по 2005 рр.

ВикраденняРедагувати

У 1977 році він був висланий з Румунії за дисиденську діяльність. Але продовжував критикувати керівництво Румунії і Чаушеску.

Було видано наказ на його ліквідацію. Також був план ліквідувати диссидента Пола Гома[2].

Виконавцем призначили Матея Гайдуку (Matei Pavel Haiducu) [3]. Гайдуку повідомляє про план французькій службі безпеки (la Direction de la Surveillance du territoire - DST). Була влаштована імітація викрадення і вбивства Тенасе, причому свідки бачили як 20 травня 1982 його штовхають в машину. Всі вважають його мертвим, газети звинувачують румунські спецслужби, Президент Міттеран не їде на зустріч з Чаушеску. Гайдуку повертається до Румунії і отримує високу нагороду за усунення журналіста, після чого їде у відпустку з сім*єю за кордон. З відпустки вже в Румунію; не повертається. У серпні 1982, коли всі учасники спецоперації були в безпеці, французькі газети публікують подробиці.

Віргіл повертається до сім'ї, яка не знала, що він живий. Весь цей час він переховувався в Бретані під наглядом DST.

У 1984 Гайдуку видав книгу ("J'ai Refusé De Tuer" - "Я відмовився убивати") з деталями справи.

Нагороди та відзнакиРедагувати

  • Премія Румунської академії драматургії (1997)
  • Латиноамериканська літературна премія (2004)
  • Доктор почесних звань Університету Нижнього Дунаю, Галац
  • Премія Сербана Чьокулеску Румунського літературного музею мемуарістики (2012)
  • Premiul Salonului de biogrfie de la Hossegor (2013)
  • Орден мистецтв та літератури Франції (1987 р.)
  • Лицар ордена "Вірна служба" (2002)

ТвориРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. https://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/denbabchenkovoskres.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  3. Franco-Romanian precedent for Babchenko faux death. AFP.com (en). Процитовано 2018-06-05. 
  4. Ce récit parle de vies du temps du communisme, celle de Zoïa et de ses parents Ana et Mircea, dirigeants communistes roumains, de ceux qu'ils côtoient. Il parle aussi de l'histoire de la Roumanie et de l'Europe des années 1930 aux années 2000, de la guerre froide à l'effondrement du bloc soviétique.