Вільям Гіккі

американський актор

Вільям Едвард Гіккі (англ. William Edward Hickey) (19 вересня 1927 — 29 червня 1997) — американський актор театру і кіно. Номінант премій «Оскар» та «Еммі».

Вільям Гіккі
William Hickey
англ. William Hickey
Ім'я при народженні Вільям Едвард Гіккі
Народився 19 вересня 1927(1927-09-19)
Бруклін, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Помер 29 червня 1997(1997-06-29) (69 років)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
  • емфізема легень
  • Поховання Цвинтар Еверґрінd
    Громадянство США США
    Діяльність актор
    Alma mater HB Studiod
    Роки діяльності 1957 — 1997
    IMDb nm0382676

    CMNS: Вільям Гіккі
    William Hickey
    у Вікісховищі

    Біографія ред.

    Народився у Брукліні, в ірландській родині[1]. У 1948 році дебютував на театральній сцені в бродвейському спектаклі за п'єсою Ірвіна Шоу «Віддайте мертвих землі». У 1957 році дебютував на телебаченні, у ролі Біллі в телесеріалі «Ложна ціль». В тому ж році знявся у фільмі Річарда Квіна «Операція Скаженна куля».

    У 1985 році, за роль Пріцці у фільмі Джона Г'юстона «Честь сім'ї Пріцці», отримав номінацію на престижну кінопремію «Оскар» в категорії «Найкраща чоловіча роль другого плану» (програв Дону Амічі). У 1990 році Гіккі було номіновано на премію «Еммі» за роль олігарха Карлтона Вебстера, але він програв Патріку Макгуену.[2]

    Останніми роботами актора в кіно стали роль Рудольфа Шмунца в комедії Гора Вербінскі «Мишаче полювання» та роль шерифа у фільмі жахів «Стукаючи в двері смерті».

    Помер 29 червня 1997 року в нью-йоркському шпиталі Бет-Ізраєль від емфіземи легень та бронхіта. Похований на цвинтарі Evergreens в Брукліні. Фільм «Мишаче полювання» було присвячено пам'яті актора.[3]

    Обрана фільмографія ред.

    Примітки ред.

    1. William Hickey Biography (1928-1997) (англ.). FilmReference. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 2012-1-2.
    2. Outstanding Guest Actor In A Drama Series 1990 (англ.). Emmys. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 2012-1-2.
    3. Mouse Hunt (англ.). Fandango. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 2012-1-2.

    Посилання ред.