Вільям Візерінг

британський (англійський) ботанік, міколог, геолог, хімік та лікар

Вільям Візерінг (англ. William Withering[6][7][8], 17 березня 1741 — 6 жовтня 1799) — британський[6][7] (англійський) ботанік[7][8], міколог[6], геолог, хімік[8] та лікар[7].

Вільям Візерінг
англ. William Withering
William Withering.jpg
Народився 17 (28) березня 1741[1][2]
Wellingtond, Велика Британія
Помер 6 жовтня 1799(1799-10-06)[1][2][3] (58 років)
Бірмінгем, Ворикшир, Англія, Королівство Велика Британія
·туберкульоз
Країна Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Місце проживання
Діяльність ботанік, лікар, птерідолог, бріолог, міколог, фізик, хімік, геолог
Галузь ботаніка[d], ботаніка, геологія, хімія і медицина
Alma mater Единбурзький університет
Знання мов англійська[1]
Членство Лондонське королівське товариство
Батько Edmund Witheringd[4]
Мати Sarah Hectord[4]
У шлюбі з Helena Cookesd[4]
Діти William Witheringd[4], Charlotte Witheringd[4] і Helena Witheringd[4]
Нагороди

БіографіяРедагувати

Вільям Візерінг народився 17 березня 1741 року у Веллінгтоні, Шропшир[8].

У 1762 році у віці 21 року він вступив до Единбурзького університету[8].

У 1775 році Візерінг скориставшись списком з 20 трав, які нібито застосовувала знахарка графства Шропшир, вирішив перевірити їхню дію. Результатом цього експерименту було відкриття наперстянки, або дигіталісу.

Вільям Візерінг помер від туберкульозу в Бірмінгемі в жовтні 1799 року у віці 58 років[8].

Наукова діяльністьРедагувати

Вільям Візерінг спеціалізувався на папоротеподібних, мохоподібних, водоростях, насіннєвих рослинах та на мікології[6].

ПублікаціїРедагувати

  • 1766: Dissertation on angina gangrenosa[9].
  • 1773: Experiments on different kinds of Marle found in Staffordshire. Phil Trans. 63: 161—2[9].
  • 1776: A botanical arrangement of all the vegetables growing in Great Britain… (two volumes) Publ Swinney, London[9].
  • 1779: An account of the scarlet fever and sore throat, or scarlatina; particularly as it appeared at Birmingham in the year 1778. Publ Cadell London[9].
  • 1782: An analysis of two mineral substance, vz. the Rowley rag-stone and the toad stone. Phil Trans 72: 327—36[9].
  • 1783: Outlines of mineralogy. Publ Cadell, London (a translation of Bergmann's Latin original)[9].
  • 1784: Experiments and observations on the terra ponderosa. Phil trans 74: 293—311[9].
  • 1785: An account of the foxglove and some of its medical uses; with practical remarks on the dropsy, and some other diseases. Publ Swinney, Birmingham[9].
  • 1787: A botanical arrangement of British plants… 2nd ed. Publ Swinney, London[9].
  • 1788: Letter to Joseph Priestley on the principle of acidity, the decomposition of water. Phil Trans 78: 319—330[9].
  • 1790: An account of some extraordinary effects of lightning. Phil Trans 80: 293—5[9].
  • 1793: An account of the scarlet fever and sore throat… 2nd ed Publ Robinson, London[9].
  • 1793: A chemical analysis of waters at Caldas[9].
  • 1794: A new method for preserving fungi, ascertained by chymical experiments. Trans Linnean Soc 2: 263—6[9].
  • 1795: Analyse chimica da aqua das Caldas da Rainha. Lisbon (a chemical analysis of the water of Caldas da Rainha)[9].
  • 1796: Observations on the pneumatic medicine. Ann Med 1: 392—3[9].
  • 1796: An arrangement of British plants… 3rd ed. Publ Swinney, London[9].
  • 1799: An account of a convenient method of inhaling the vapour of volatile substances. Ann Med 3: 47—51[9].

Див. такожРедагувати

Список ботаніків за скороченням

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Sheldon, Peter (2004). The Life and Times of William Withering: His Work, His Legacy'(which was a lot)'. ISBN 1-85858-240-7.(англ.)

ПосиланняРедагувати