Вільховецька волость (Канівський повіт)
Вільховецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Вільховець.
Вільховецька волость | ||||
Центр | Вільховець | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 15 892 (1886) | |||
Населення | 10 523 осіб (1886) | |||
Густота | 60.6 осіб / км² | |||
Наступники | Вільховецька сільська рада | |||
Станом на 1885 рік складалася з 12 поселень, 11 сільських громад. Населення — 10 523 особи (5316 чоловічої статі та 5316 — жіночої), 1193 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 10284 | 7216 |
Приватної власності | 30 | 25 |
Казенної власності | 5089 | 4616 |
Іншої власності | 489 | 322 |
Загалом | 15892 | 12179 |
Поселення волості:
- Вільховець — колишнє власницьке село за 40 версти від повітового міста, 1657 осіб, 222 двори, православна церква, 3 постоялих двори.
- Вахутинці — колишнє власницьке село, 398 осіб, 38 дворів, православна церква, школа.
- Владиславівка — колишнє власницьке село при річці Бутеня, 546 осіб, 58 дворів, постоялий будинок, цегельний завод.
- Гулі — колишнє власницьке село при струмкові Костюченка, 737 осіб, 82 двори.
- Карандинці — колишнє власницьке село, 548 осіб, 52 двори, постоялий будинок.
- Микитяни — колишнє власницьке село, 564 осіб, 76 дворів, постоялий будинок.
- Москаленки — колишнє власницьке село при річці Рось, 1307 осіб, 91 двір, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Семигори — колишнє власницьке село, 1133 особи, 155 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Шупики — колишнє власницьке село, 673 особи, 109 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
- Янівка — колишнє власницьке село, 1439 осіб, 168 дворів, православна церква, 5 постоялих будинків.
- Яхни — колишнє власницьке село, 1015 осіб, 132 двори, православна церква, постоялий будинок.
Старшинами волості були:
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |