Вільгельм II (король Вюртембергу)

Вільгельм II (нім. Wilhelm II.), (нар. 25 лютого 1848 — пом. 2 жовтня 1921) — останній король Вюртембергу у 18911918 роках. Син принца Вюртемберзького Фрідріха та принцеси Вюртемберзької Катерини. Наслідував бездітному дядьку Карлу I. Генерал-фельдмаршал Німецької імперії, генерал кінноти австрійського війська.

Вільгельм II
нім. Wilhelm II.
Вільгельм II
Портрет Вільгельма, 1878
4-й король Вюртембергу
Початок правління: 6 жовтня 1891
Кінець правління: 30 листопада 1918

Попередник: Карл I
Наступник: не було

Дата народження: 25 лютого 1848(1848-02-25)
Місце народження: Штутгарт, Королівство Вюртемберг
Дата смерті: 2 жовтня 1921(1921-10-02) (73 роки)
Місце смерті: Бебенгаузен, Веймарська республіка
Дружина: 1) Марія цу Вальдек-Пірмонт
2) Шарлотта цу Шаумбург-Ліппе
Діти: Від першого шлюбуː Пауліна, Крістоф Ульріх
Від другого шлюбуː не було
Династія: Вюртемберзький дім
Батько: Фрідріх Вюртемберзький
Мати: Катерина Вюртемберзька
Нагороди:
Орден Корони (Вюртемберг)
Орден Фрідріха (Вюртемберг)
Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден дома Гогенцоллернів
Залізний хрест 2-го класу
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Орден Вірності (Баден)
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Орден Святого Губерта
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден дому Ліппе
Орден Рутової корони
Військовий орден святого Генріха
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Кавалер ордена Золотого руна
Великий хрест ордена Білого Сокола
Вищий орден Хризантеми
Орден Генріха Лева
Орден підв'язки
Орден Серафимів
Орден Вендської корони
Орден Золотого лева Нассау
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Георгія

Вів буржуазний спосіб життя. Був дуже популярним серед населення.

БіографіяРедагувати

Народився 25 лютого 1848 року у Штутгарті. Проаонук короля Вюртембергу Фрідріха I. Онук генерал-лейтенанта російсько армії Пауля Вюртемберзького. Був єдиною дитиною принца Вюртемберзького Фрідріха та його дружини Катерини.

В Тюбінгенському та Геттінгенському університетах вивчав юриспруденцію, політологію та державні фінанси.

У віці 28 років узяв шлюб із 19-річною принцесою Вальдек-Пірмонту Марією. Союз був укладений по любові. Весілля відбулося 15 лютого 1877 в Арользені. За десять місяців народився їхній первісток. Всього у подружжя було двоє дітей, що народилися живимиː

Дружина померла у 1882 році від ускладнень передчасних третіх пологів.

У віці 38 років узяв другий шлюб із 21-річною принцесою Шаумбург-Ліппе Шарлоттою. Весілля пройшло 8 квітня 1886 у Бюккебурзі. Планувалося, що Шарлотта народить сина-спадкоємця, однак спільних дітей у подружжя не було. Мешкала пара у Штутгарті та Людвігсбурзі. У 1887 році оселилися у Палаці Вільгельма.[1]

У 1890 році подружжя здійснило подорож до Великої Британії.

Восени 1891 року Вільгельм став королем. Був відомий демократичністю, прогулювався у центрі Штутгарта нарівні з підданими, до нього зверталися просто «пан король». Надавав фінансову допомогу винахіднику і повітроплавцю графу Цепеліну. Був ентузіастом яхтингу, відіграв важливу роль у створенні Вюртемберзького яхт-клубу у 1911 році.

У 1907 році дозволив провести у Штутгарті Міжнародний соціалістичний конгрес.

В ході Листопадової революції 1918 року був відсторонений від влади. Тимчасовий уряд 29 листопада запевнив його, що на додаток до щорічної пенсії у 200 000 марок та довічного права проживання в мисливському будиночку Бебенхаузен, він матиме необмежене право розпорядження своєю приватною власністю. Зрікся престолу 30 листопада. Останні роки життя провів у Бебенгаузені та Фрідріхсгафені. Помер 2 жовтня 1921 року у Бебенгаузені.

НагородиРедагувати

Королівство ВюртембергРедагувати

Королівство ПруссіяРедагувати

Російська імперіяРедагувати

Велике герцогство БаденРедагувати

Королівство БаваріяРедагувати

Австро-УгорщинаРедагувати

Шаумбург-ЛіппеРедагувати

Королівство СаксоніяРедагувати

Королівство ІталіяРедагувати

Інші країниРедагувати

ГенеалогіяРедагувати

Фрідріх Вюртемберзький
 
 
Августа Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
 
Фрідріх Саксен-Альтенбурзький
 
 
Шарлотта Мекленбург-Стреліцька
 
 
Фрідріх Вюртемберзький
 
 
Августа Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
 
Людвіг Вюртемберзький
 
 
Генрієтта Нассау-Вайльбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пауль Вюртемберзький
 
 
 
 
 
 
Шарлотта Саксен-Хільдбурґхаузенська
 
 
 
 
 
 
Вільгельм I
 
 
 
 
 
 
Пауліна Вюртемберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Вюртемберзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Катерина Вюртемберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Історія Палацу Вільгельма [1] (нім.)

ЛітератураРедагувати

  • Paul Sauer: Württembergs letzter König. Das Leben Wilhelms II. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1994, ISBN 3-421-06702-3.
  • Anni Willmann: Der gelernte König. Wilhelm II. von Württemberg ; ein Porträt in Geschichten. DRW-Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-87181-292-7.
  • Albrecht Ernst (Bearb.): Im Lichte neuer Quellen: Wilhelm II. - der letzte König von Württemberg. Katalog zur Ausstellung [des Landesarchivs Baden-Württemberg] Stuttgart 2015, ISBN 978-3-17-029911-5.
  • Martin Otto: Wilhelm II., König von Württemberg. In: Maria Magdalena Rückert (Hrsg.): Württembergische Biographien unter Einbeziehung hohenzollerischer Persönlichkeiten. Band III. Im Auftrag der Kommission für geschichtliche Landeskunde in Baden-Württemberg. Kohlhammer, Stuttgart 2017, ISBN 978-3-17-033572-1, стор. 264–272.
  • Martin Streit: König Wilhelm II. von Württemberg zum 95. Geburtstag. Einst und Jetzt, Jahrbuch des Vereins für corpsstudentische Geschichtsforschung, Bd. 63. 2018, стор. 423–428.

ПосиланняРедагувати